Елітні німецькі спецзагони готуються визволяти заручників у Слов’янську. Мова йде про трьох офіцерів Бундесверу та одного перекладача з місії ОБСЄ, котрі потрапили в полон до сепаратистів на Донеччині.    

Україна вдається до чергової спроби запустити громадське чи (як його вже в нас назвали) суспільне мовлення. Задум, безумовно, благий, хоча після фіаско проекту 2005 року, нині його сприймаєш доволі песимістично. Проте іншим країнам – фактично всій Європі – чомусь вдавалося запустити радіо й телебачення, яке не належить ні державі, ні комерційним структурам. Як їм це вдалося?    

По закінченню чотиристоронніх перемовин у Женеві щодо ситуації в Україні знову руба постало питання впровадження Заходом жорстких санкцій проти Росії. Зрештою, до санкцій готувалися ще перед женевським діалогом, бо мало в кого виникали ілюзії щодо його позитивного висліду, зважаючи на впертість Кремля.    

Світова економіка рішуче виходить з рецесії. Уже цього року її зростання прогнозується на рівні 3,6 відсотка. Про це свідчать останні аналітичні викладки експертів  Міжнародного валютного фонду. Наступного року зростання, як очікується, стане ще вищим – 3,9 відсотка. «Посткризовий процес відновлення світової економіки стабілізувався», – впевнено заявив головний економіст МВФ Олів'є Бланшар, презентуючи звіт Фонду.    

Правоцентристська партія Fidesz не тільки залишається при владі, але й у коаліції зі своїм партнером Християнсько-демократичною народною партією збереже конституційну більшість. А лідер Fidesz вже втретє очолить уряд Угорщини.     Все ж слід зауважити, що на виборах, які відбулися 6 квітня Fidesz трохи втратила свої позиції. За даними Центральної виборчої комісії Угорщини, результати парламентських виборів виглядають таким чином:  

В Німеччині можуть знову запровадити загальний військовий обов'язок. І статися це може через Україну, тобто через російську аґресію в Україні. Німецькі військові експерти дійшли висновку, що в нинішньому стані Бундесвер не зможе в разі загрози захистити фатерлянд від аґресії зі Сходу.    

«Кримська криза» провокує глибокі трансформаційні процеси як в міжнародному політичному житті, так і в політикумі окремих держав. Розглянемо для прикладу вплив російської агресії в Україні на внутрішньополітичні й партійні справи в Німеччині. Передовсім варто звернути увагу на скандал навколо Лівої партії (Die Linke). Він є яскравим свідченням того, як ультралівий рух в певних обставинах легко об’єднується з ультраправим, аби спільно послужити імперським інтересам Росії.  

На тлі загострення «кримської кризи» дочасні парламентські вибори в Сербії опинилися на марґінесі міжнародної уваги. А дарма, бо вони були дуже важливими і для майбутнього Балкан, і для всієї Європи. Вибори завершилися феєричною перемогою Сербської проґресивної партії (СПП). Саме ця партія є головним локомотивом руху країни до Європейської Унії. Тож ці вибори можна розглядати і як певний плебісцит народу щодо питання євроінтеґрації. Серби нині чітко стали на шлях до Брюсселя.  

Минулого тижня Папа Франциск в інтерв’ю італійські газеті Corriere della Sera відповідав на запитання, як він сам для себе оцінює рік на Святому Престолі. Понтифік намагався віджартуватися, мовляв «я й так що півмісяця волею-неволею звітую про свою діяльність». Зрештою, він має рацію: оцінювати чиюсь діяльність повинні оточуючі, суспільство. А люди виставляють чинному Папі Римському найвищі оцінки.  

Ніч з понеділка на вівторок була однією з найнапруженіших за останні півстоліття, причому не лише для українців, але й для всього світу, для всіх людей доброї волі. Багато хто висловлював побоювання, що саме цієї ночі може розпочатися Третя світова війна. Побоювання дещо гіперболізовані, але не так вже й позбавлені сенсу. Питання війни і миру вирішувалося в Криму й у Нью-Йорку на засіданні Ради Безпеки.