«Човникова дипломатія» з вирішення конфлікту на сході України зненацька набрала потужних обертів. Спершу заповідався лише візит до Києва у четвер (5 лютого) державного секретаря США Джона Керрі. Аж ось його присутність в Україні посилилася двома важковаговиками світової політики — президентом Франції Франсуа Олландом і бундесканцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Нині ж (6 лютого) француз і німкеня подалися до Москви на зустріч з російським лідером Володимиром Путіним.  

Президент США Барак Обама щойно повернувся до Білого дому з недовгого, але доволі ефективного турне до Індії та Саудівської Аравії. Принципові домовленості, яких він досяг з лідерами вказаних країн, можуть дуже корисно вплинути на геополітичний розклад сил і навіть зіграти позитивну роль для України.      

Уночі проти п'ятниці на 91-му році життя помер шостий король Саудівської Аравії Абдалла ібн Абдель Азіз ас-Сауд. Новина блискавично вплинула на ринок енергоносіїв, і вже в п'ятницю зранку нафта на світових біржах зросла на два відсотки. Проте експерти вважають це зростання тимчасовим.    

На засіданні Ради Європейської Унії на рівні міністрів закордонних справ одноголосно вирішено не знімати санкції проти Росії й навіть не пом'якшувати їх. Бо немає підстав: Москва й далі провадить аґресивну політику щодо України. Хоча напередодні багато європейських політиків подейкували про можливе пом'якшення санаційного режиму, аби «не допустити дестабілізації ситуації в Росії».   Федеріка Моґеріні

Хорвати відтепер мають пані президентку – вперше у своїй історії. Консерваторка Колінда Грабар-Кітарович перемогла в другому турі президентських перегонів у Хорватії чинного голову держави, соціал-демократа Іво Йосиповича.    

Цього тижня ціна на північноморську нафту марки Brent вперше від травня 2009 року опустилася нижче 50 доларів за барель. Це вже набагато нижче за собівартість видобування лупакової нафти, проте експерти не відкидають можливості, що ціна «чорного золота» падатиме й далі.  

Москва вирішила заднім числом леґалізувати (принаймні на внутрішньополітичному рівні) свою аґресивну зовнішню політику, а заразом і виправдати свою експансивність у майбутньому. Саме для цього було ухвалено нову воєнну доктрину Росії, яку минулого тижня підписав президент Володимир Путін.    

Російську господарку минулого тижня залихоманило на повну силу. Спадали в ціні акції провідних компаній, до небес підскакували курси долара і євро, обвалювалися головні біржеві індекси. Це спричинило переляк не лише в російському суспільстві. На Заході теж не бракує людей, котрі щиро бояться нищівної російської кризи, яка зробить кремлівських очільників ще непередбачуванішими.    

Росія вклепалася у військово-повітряний скандал, який може стати для неї не менш фатальним за наслідками, аніж збиття малайзійського авіалайнера над Донбасом. Над Балтійським морем російський військовий літак заледве не протаранив данське пасажирське авіасудно.    

Світовий Банк ще тиждень тому допускав можливість стагнації у Росії наступного року, прогнозуючи 0–0,3% економічного зростання. Нині він вже подає набагато песимістичніший прогноз: стагнації не буде, однозначно росіянам треба чекати рецесії.