Вже рік і три місяці минуло від російської окупації Криму, більше року точиться війна на Донбасі, а Захід досі не годен належно оцінити рівень російської загрози. Така засторога міститься в нещодавно оприлюдненій у Лондоні доповіді «Російський виклик» (The Russian Challenge), яка є вислідом аналітичної роботи експертів лондонського Королівського інституту міжнародних відносин (Royal Institute of International Affairs), який коротко називають Chatham House.

Цей тиждень ознаменувався безпрецедентним корупційним скандалом у FIFA. Арештовано сімох функціонерів, зокрема двох віце-президентів організації. Символічно, що він розгорівся прямо перед конгресом футбольної організації, на якому мав бути переобраний на нову каденцію президент FIFA Йозеф (Зепп) Блаттер. Вибори довелося відкласти через бомбове попередження.        

Про три речі плекала надію Україна перед початком саміту «Східного партнерства» в Ризі. Перша: безвізовий режим з ЄУ. Друга: чіткі перспективи членства. Третє: матеріальна допомога від Брюсселя. І, власне, лише оця третя до певної міри здійснилась…   Акція на підтримку жвавіших взаємин між країнами «Східного партнерства» та ЄУ  

Росія пообіцяла більше не протидіяти асоціації України з Європейською Унією. Угода про асоціацію таки набуде чинності, як і заповідалося, 1 січня 2016 року, про що домовилися цього тижня в Брюсселі репрезентанти Брюсселя, Києва і Москви. Хоча неприємних сюрпризів від Москви й прихованих спроб торпедувати асоціацію ми ще побачимо чимало.    

Ми звикли до протистоянь в Ізраїлі на релігійному ґрунті, тому багатьох споживачів новин нівроку здивували антирасистські акції протесту в Тель-Авіві. Іудеї – вихідці з Ефіопії вимагали покласти край зверхньому до себе ставленню, так би мовити, «білих ізраелітів», передовсім тих, хто репрезентує владу, а надто правоохоронців.    

Улюбленому мотоклубу Володимира Путіна «Ночные волки» так і не судилося перетнути кордон Європейської Унії. Втім галасу вони наробили. Мотопробіг «Москва–Берлін», який, власне, й замислювався як суто пропаґандистський, таким і залишився. От чи на користь, чи на шкоду Кремлю? Остаточний баланс вдасться підбити щойно після 9 травня.    

У Польщі виникла прикра історико-дипломатична колізія з її пріоритетним стратегічним партнером — США. Спричинилося до цього суперечливе висловлювання директора ФБР Джеймса Комі про Голокост і поляків. Свого обурення словами головного ефбеерівця не стримав навіть президент Польщі Броніслав Коморовський.    

Знаменно, що саме під час святкувань православного Великодня президент Росії Володимир Путін підписав указ, який знімає заборону на постачання до Ірану зенітно-ракетного комплексу С-300. В такий спосіб Кремль продемонстрував повну іґнорацію переговорного процесу щодо іранської ядерної програми. Західні столиці вже висловили своє обурення такими діями Росії. Міжнародні експерти вбачають у кроці Москви спробу зірвати хистку домовленість «шістки» й Тегерану, досягнуту тиждень тому в Лозанні.  

​ Досягнення принципової домовленості щодо ядерної програми Ірану стало головною міжнародною подією минулого тижня. Всі наслідки її складно передбачити, одне можна сказати майже зі стовідсотковою певністю: нафта дешевшатиме ще стрімкіше. Зрозуміло, що це аж ніяк не влаштовує Росію. Хоча й Ізраїль теж висловлює обурення іранським порозумінням. Але у Москви і Єрусалима цілком різні мотиви для невдоволення.  

Київ має чітко усвідомити, що значення української газотранспортної системи для енергетичної безпеки Європи з кожним роком зменшуватиметься. Вже й нині більшість країн-членів Європейської Унії в разі припинення транзиту російського «блакитного палива» територією України цілком дадуть собі раду. Про це свідчать дослідження експертів Кельнського університету. Принаймні такого «енергетичного переляку» в Європі, як це було за часів «газової кризи» 2009 року, вже точно не повториться.