Як майже століття тому вишенський купець домагався концесії на шинкування.

    Лекція про сучасні тематичні ресторани та брендування галицької культурно-історичної багатоманітності.     Вступне слово Ірини Мацевко (Центр міської історії ЦСЄ):   Остання лекція лекційно-дискусійно програми «Галіція-культ» – і ми підійшли до сучасності, підійшли до сучасних питань.  

    Що вивчає соціальна антропологія? Чи існує ця дисципліна в українській гуманітаристиці? Чи потрібна вона в пострадянській Україні? Що, кого і в який спосіб досліджують антропологи? Чому це може бути важливо для нашого суспільства у стані кризи?      

  100 років тому, 22 січня 1918 року, проголошено незалежність України       Хоча гасло «Геть від Москви» в нашій уяві миттєво асоціюється із серединою 1920-х, проте в ретроспекції можемо його пересунути на декілька років раніше. Цим ми не дуже згрішимо перед історією (яка й сама рафіновано «не без гріха»), тим паче – перед історіософією.  

  Постать Ярослава Стецька в українській історії зазвичай пов’язують із Актом проголошення Української держави у Львові 30 червня 1941 року. Втім, ми досі дуже мало знаємо про його життя – не політичне, де все написано-переписано, а поза політикою.   Ярослав Стецько і Йосип Кладочний. Варшава, лютий 1941 р.     

На початку 1930-х років: від місяця католицької преси до вшанування пам’яті Михайла Грушевського

  Бур'ян — це визначення рослини, яку визнано небажаною в даному середовищі. Порівняння небажаних людей із небажаними рослинами видалося мені очевидним. Ці люди були вирвані з коренем зі своєї землі, бо визнано, що їхня присутність шкодить життю інших людей. Погоджуюся, через них би не вдалося плекати корисний патріотизм. Тому було вирішено очистити від них землю — викоренити бур'яни. — Кароліна Ґживановіч  

  Торішня ухвала українського парламенту, запровадивши в країні новий вихідний – 25 грудня (свято Різдва за григоріанським календарем), дещо збурила тишу й спокій у відповідних зацікавлених колах.  

  “Гончара” знищили, “Перший хлібороб” безслідно зник у Варшаві, алегоричні скульптури з фасаду Національного музею безпощадно збили молотами, навіть церкву у рідному селі, в яку він вклав всю свою душу підірвали після війни. Якщо оглянути списки робіт одного з культових львівських скульпторів початку XX століття Григорія Кузневича, то здається, що сама доля вирішила затерти за ним усі сліди… Але їй не вдалось.  

  Львівський краєзнавець досліджує Чернівці   Ігор Мельник – співавтор двох книг про наше місто: «Czernowitz: історичні вулиці, будинки та видатні особистості» та «Вулиця Українська: мандрівка у часі».