Так говорив (правда, в більш народній формі) один із моїх життєвих вчителів Петро Степанович Лінинський – художник, реставратор, депортований, політв’язень і жартун. Це стосувалося тих випадків, коли хтось перед людьми (чужими) нарікав на свого брата, батьків, жінку чи чоловіка, або ж на свою школу, село чи країну.

  Сто років тому сталася подія, яка зробила Україну суб’єктом міжнародного права. Тобто, сто років тому підписаний Берестейський мирний договір став першим міжнародно-правовим актом, який визначав Українську Народну Республіку цим суб’єктом.   "Мир з Україною" – тема екстреного випуску німецької газети    

  Якогось дня Софія зайшла до кабінету батька – останнім часом він нездужав, особливо це стало відчутно після смерті Марії.  Не міг змиритися з тим, що його кохана дружина, підтримка і берегиня їхньої великої родини – така ще молода й вродлива – відійшла у засвіти. Загорнувшись у шляфрок, дрімав у своєму улюбленому кріслі, і спомини обсідали його. Не бажав тих згадок, але вони нав’язливо роїлись у голові. Софія віддавна просила батька записати свої спогади і зайшла якраз у той час, коли той думками поринув у свою юність.  

 

«Скиданнє усякої роботи на чужі плечі та наклін до критиканства — се характеристики нашої суспільности. До позитивної роботи у нас мало охочих, але до критики то у нас є їх подостатком». Слова актуальні донині

  «Кам’яний архів» княжого храму зберігає багато загадок. Одну з них спробуємо розкрити у цій статті. Впродовж останніх років довкола досліджень епіґрафіки княжої доби розгорілась палка дискусія між дослідником із Москви та вітчизняними вченими. У світлі нових джерел і сучасної методики намагаємося інтерпретувати одне із найзмістовніших джерел.    

      26 січня минуло 163 роки від дня народження Анни Павлик, непересічної жінки, соратниці Михайла Павлика, Івана Франка й Остапа Терлецького.   Анна Павлик народилася 1855 року в селі Монастирське (тепер у складі міста Косів Івано-Франківської області). Найактивніший період її життя припав на 1870–1890-ті роки.  

  Некролог з Хроніки Наукового Товариства імені Т.Шевченка    

  Рівно сто років тому відбувся вікопомний бій під Крутами, якому судилося стати помітною віхою в новітній історії України. Перебіг подій, зі всіма нюансами, відомий історикам із різних джерел, хоч у свідомості «широких мас» оповитий легендами. Все ж не будемо його тут переповідати.    

Минув уже не один рік, відколи стрияни не зустрічають на своїх вулицях Юрія Бородавки. Активний громадівець і відомий шанувальник Кобзаря, голова одного з перших у Західній Україні «Шевченківських братств» і засновник першої кімнати-музею Т.Шевченка в Галичині, один із найвпливовіших членів відновленої «Просвіти». Проте багато людей добре пам’ятають його: як виглядав, про що говорив, як умів пожартувати. 28 січня минає 95 років від дня народження відомого стриянина.