Ґрем Ґрін. Кінець роману. Переклад з англійської Олега Короля. – Харків: КСД, 2017. – 224 с.     Мова дозволяє чимало. Те, що вона пропонує нам, – однаковою мірою і можливість, і пастка, а як уже ми скористаємося, залежить від нас: аж такої тиранії, як це мариться особливо пасіонарним мовознавцям, мова над нами не має, хоча й недооцінювати її вплив також не варто.  

У січні цього року у львівському видавництві «Піраміда» вийшла друком нова літературна антологія «П‘ять Америк». Вона представляє поезіі п‘ятьох літераторів, що живуть в Америці та вперто пишуть українською. Це Юрій Лазірко, Марія Шунь, Оксана Луцишина, Юля Косівчук та Роксоляна Вірлан. Автором проекту є Василь Ґабор, упорядником антології – Марія Шунь, автором обкладинок та ілюстрацій до кожної добірки – Юля Косівчук із Каліфорнії. Книга незабаром з'явиться по книгарнях!  

Світлана МАЦЕНКА. Метамистецтво: словник досвіду термінотворення на межі літератури й музики. — Львів: Апріорі, 2017.    

  Сільвія Плат. Під скляним ковпаком / Переклад Ольги Любарської. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 360 с.  

Євгенія КОНОНЕНКО. Поза часом: есеї. – Львів : Кальварія, 2017. – 160 с.   Це, звісно, експеримент – простий дослід з артефактами культури, проведений у вакуумних умовах, тобто поза часом: культуру ніби шматок добротного металу почергово занурюють у всі відомі людству форми стихій – у вогонь, повітря, у землю та воду, витягаючи з останньої в уже цілком іншій якості. Такою, що і в огні не горить, й у воді не тоне. Але цей дослід – результат ретельних упорядницьких роздумів над стихіями текстів Євгенії Кононенко.  

Вірджинія Вулф. Флаш / переклад з англ. Наталії Семенів. – Київ: O.K. Publishing, 2017. – 176 с.  

Здавалося, це мала бути просто презентація спогадів, одна з багаточисельних акцій до 100-річчя театру імені Марії Заньковецької, а виявилося – дивовижна зустріч з Театром! Ніякi пафосні заходи не можуть замінити щирості цієї осяяної колядою зустрічі. Отже, 13 січня  2018 року – переповнений зал Камерної сцени театру імені Марії Заньковецької. Усіх зібрав – покликав  на презентацію своїх спогадів народний артист України  Борис Мірус.

 

Кендзабуро Ое. Особистий досвід. Обійняли мене води до душі моєї. Переклад з японської Є.В.Козирєва, Д.П.Москальова. – Харків: «Фоліо», 2016. – 667 с.     Кендзабуро Ое – представник покоління, якому випало розсьорбувати накоєне попередниками. Конфлікт батьків і дітей, яким ми знаємо його з російського нігілізму і німецького експресіонізму, зазвучав у творчості Ое з новою силою, проте у відмінному від згаданих зразків аранжуванні.  

  Польський поет і літературний критик розповідає про свою життєву пригоду з літературою, найновіші боксерські вірші, мандри як стиль життя і спосіб натхнення, про свій музичний гурт і поему «Кутабук», про літературних гномів, а ще про культурний шок польських студентів від української поезії та стереотипи «Дикого Сходу».