Тут не буде динозаврів зі синьо-жовтими стрічками на рогах і червоно-чорними – на хвостах. Як створити книжку з історії, щоби вона була цікава, але не профанська? 

Перед нами дві моделі поведінки з імперією. Одна – вселяє у все власну суть. Інша визнає лише безкомпромісну збройну боротьбу

Ланцюжок смертей і особистих втрат — це демонстрація простої істини, що угода з ворогом щастя не принесе.

Про що нам написав Загребельний? Про жіночий досвід ХХ століття? А може, це про наш український народ, з якого збиткувалися спершу російська імперія, а потім совєти?

Історія, яка лягла в центр сюжету першої з повістей пенталогії Богдана Лепкого, відома всім, хто хоч трохи цікавився історією України. Заборонене кохання – очікуємо від автора розгортання цього сюжету. Втім очікування ці не справджуються. 

Найгірше, що робить травма, — це вбивство довіри. Перестаєм вірити собі — наші зусилля виявилися недостатні; оточенню — нас не врятували; зрештою й Богові, який “покинув”

Аномально щедрий текст на відверті сліди історичних стереотипів. Варто читати тим, хто займається реплікацією їхнього галицького варіанта

Починається з розповіді спроквола, ніби перекочуються камінчики між пальцями. Поступово темп наростає, Україна починає звучати повноголосо, крещендо наростає

У Галичині вибір ідентичності доводилося робити в умовах жорсткої конкуренції між кількома спільнотами. І душевні муки книжкового Кричевського — саме про це

Персоніфікація країни через жіночий образ не є чимось дивним. Так само є стандартним сюжет про ренегатство через любов до “чужинки”. Чайковський використав обидва.