Давно, в часи кухні на Туган–Барановського, коли тільки розпочинались круті проекти, їй запропонували взяти участь в одному з них, страшенно престижному. Наталка іронічно пояснила: «Розумієш, таких, як я, небагато». Вона помилялась. Вона була така – ОДНА.

Моновистави у нас – це частіше моно-розповіді (часто з відтінком естрадності), ніж моно-дії. Може, саме тому дехто вважає, що моновистави – не театр. Ніфіга. Театр. Це доводять «Монологи над Ужем», і це доводить «Театр у кошику».

Вахтанґ Кебуладзе, Флорій Бацевич та Тарас Лютий – троє професорів вчать, як нам ставитися до авторів-езотериків: на серіо чи з примруженням ока.

Театр – праця над нашою душею, середовище, яке виховує, змінює. І де, як не в театрі може народжуватися чи вмирати мова ворожнечі? Театр покликаний бути соціально свідомим, відповідати на актуальні питання і, так чи інакше, давати поради, як діяти й жити. Актор може стати тим провідником, який скерує людей до пошуку нових сенсів.

У ювілейний, 150-ий рік від дня народження Івана Труша дім художника знову відчинив свої двері для відвідувачів після приблизно річних зовнішніх та внутрішніх ремонтних робіт. Тепер музейна експозиція представляє удвічі більше творів та особистих речей маляра.

Генеральний директор Львівської національної філармонії – про важливість мистецької історії Львова, про становлення львівського філармонійного симфонічного оркестру, про підготовку до 120-річчя філармонії, а також про нові проекти концертного сезону 2019-2020 рр.

Ми звикаємо до свободи як до буденності. А буденність — це також випробування

Можна і треба говорити про виразну тенденційність інтерпретаційних ходів Веннера, але він робить це так, що у читача постає питання за питанням, цей каскад зумовлений цікавим поворотом думок автора. Те ж стосується і його роздумувань, заходів углиб японської чи грецької культур та історії самураїв чи Спарти.

Годі сподіватися, що почуєш глибокі речі, коли ти є на поверхні.

"Для нашої Церкви Львів є православною столицею. Це не в образу греко-католикам", — предстоятель УПЦ вкотре відвідав Галичину й виступив у Львові з промовою.