В сьогоденні літні грози не дарують того запаморочливо-втішного адреналіну. Громовиці нагадують вибухи. Блискавиці лякають. Але дитяча віра у радість теплої зливи нікуди не зникає.
Все, що у тебе є – це квітуча весна. Нею ділитися найлегше. Вона просочує наскрізь, вона вривається в найпотаємніші закутки єства і струменить з погляду, з усмішки.
Виставка «Ремісія» Івана Винарчика, центральною ідеєю якої вгадується переосмислення феномену насилля в трагічні періоди історії, — незвична тематикою як для львівської галереї «Зелена канапа», так і для сучасного українського живопису.
Моє покоління було природно спраглим дуже малозрозумілого почуття закоханості й ще менш збагненних вимірів і форм її проявів, коли на нас звалилося зненацька це модне яскраве свято — День Валентина
У Стасюка немає жахіть 1990-х. Є хаос часу змін. Змін і свободи, що ніколи не даються легко. «Галицькі оповідання» моляться за упокій неприкаяної епохи, якій час піти. Хоч би й з музикою.