Тотальний брак культури. А головно, чорт забирай, це брак законодавства. Ніде закордоном ти не зможеш купити 200-річний будинок і зруйнувати його. Навіть за зміну флюгера тобі випишуть такий штраф, що й не снилося. Це спадщина, про яку дбають. А у нас цього нема.

Людина стала потужнішою у технологічному та інформаційному вимірах. Водночас людина втрачає щось гуманне – у нас немає часу визрівати, адже ми квапимося.

Якби не Тисмениця, не було би ні Лишегиного Сходу, ні Заходу. Ні самого Лишеги. Ні його поезії. Найкращий спогад про поета – вірш, написаний ним, озвучений нами. 

Із спроби почути підлітків розпочав ювілейний 100-тий сезон Перший театр, влаштувавши  показ театрального урбан-альманаху за підсумком проєкту «ДрамаTeen».

Нацисти зробили мистецтво засобом приниження і знущань. Та музика в концтаборах все ж ставала розрадою та захистом в умовах терору

Стурбована тим, що глядачі можуть не вміти бачити мистецтва, Дебора вчить, як дивитися на сучасну картину, ретельно пояснює ази прикладної естетики, розробляє її своєрідну методологію.

Повне пригод життя: пережив Другу світову війну та окупацію, нелегально навчався у двох університетах, відновлював бамбукові органи на Філіппінах та доклав чимало зусиль до розвитку органної музики на теренах Європи й колишнього Радянського Союзу.

Це був справжній прорив: фігуративний вітраж з'явився у греко-католицьких храмах. Вітраж відродився та оновився, модернізувався технологічно, набрав активної домінанти в інтер’єрах.

Час не має влади над пам’яттю про Стуса; над тим, що Стус здійснив, і тим, чого він прагнув. Це, зокрема, демонструє фільм «Заборонений».

Про недавнє прощання з львівським фотохудожником Іллею Лєвіним ніде у пресі не майнуло ні рядочка... Наче і не було нічого. І нікого