Велика любов, щоб бути великою, не має бути однією й на все життя і закінчуватись смертю, і від того, що вона має початок і кінець, вона не перестає бути такою. Ми можемо переживати не один раз велику любов, і щоразу це нова любов.

Герої роману — донори-клони зроблені із людського матеріалу. Автор називає його словом «a possible», яке Софія Андрухович перекладає як «ймовірний/ймовірна я». Сенс існування клонів у тому, щоб бути донорами для справжніх людей.