Галичина і Австро-Угорщина

Żyjemy w epoce, w której teatr stał się wielce doniosłym czynnikiem społecznym, co więcej działalność nasza literacka wchodzi w nową fazę i przyrodzonym biegiem rozwija się w kierunku dramatycznym o wiele więcej, aniżeli w bardzo niedawnej przeszłości. Widowiska sceniczne są dziś potrzebą dla inteligencji naszej, a z drugiej strony duch czasu popycha piszących do produkcji dramatycznej nawet wbrew nieprzyjaznym okolicznościom. Pisarze dramatyczni mnożą się niby grzyby po deszczu i mnożyć się będą ku podziwowi i rozpaczy tych, co pragnęliby utrzymać się przy monopolu w owym fachu.
25.10.90 | |
В дневниках находимо вісти про реставрацію замку Собіских в Олеську. Довідуємо ся, що по переходї замку на власність краю, видїл краєвий постановив предложити соймови справозданє з того, що зроблено з внесенєм вставленя до буджету на рік 1891 квоти 20.000 зр. на реставрацію замку. Заразом запросив видїл краєвий п. Володислава Гнївоша з Кутів на куратора замку, а безпосередну опіку над замком повірив кс. Марнилови Пйонтковскому, парохови латиньскому в Олеську. Ходить тепер о те, на яку цїль буде ужитий будинок по скінченій реставрації.
08.10.90 | |
Як легко можна було предвидїти, побідили знов в долїшній Австрії при виборах з міст антіліберали або, скажім радше антісеміти; ліберали стратили аж сїм мандатів. Борба вела ся завзята, особливо у Відни, де антісеміти не перебирали в средствах і густими масами спішили до урни виборчої. У Відни, котрий вибирав 16 послів, вибрано антисемітів Лiґера (на Марґаретен), Льокея (Маріягільф), Ґреґоріка (Найбав), Купку (Ioзефштадт), Ганкa (Фаворітен), механіка Шнайдера (Секлавз) і Бавмана (Гернальс). Гавк і Бавман належать до партії Шенерера.
03.10.90 | |
(W sprawie kulparkowskiej*).   Od paru tygodni prasa nasza przeżuwa sensacyjną sprawę, zrodzoną na tle społeczno-dziennikarskich stosunków Galicji, nie mogąc się wydostać z zaczarowanego koła sprzecznych ze sobą zdać, chętnie dając posłuch najniedorzeczniejszym sądom.   Mówimy tu o tak zwanej kwestji "kulparkowskiej".  
02.10.90 | |
Справозданє посольске п. Романчука.   Калуш, дня 29 н. ст. вересня 1890.  
30.09.90 | |
З судової салї.   Вчера дня 9 н. ст. вересня о 9-ій годинї з-рана розпочав ся в золочівскім судї окружнім перед судьями присяжними процес Михайла Книша, дяка з Плугова. Розправі проводить совітник Стшелецкiй, а яко вотанти засїдають секретар ради Мушиньскій і адюнкт д-р Шор, протокол веде д-р Гомме. Обжалованє вносить прокуратор Кунен, а обжалованого боронить адвокат зі Львова д-р Флєшнер.  
27.09.90 | |
Про вибори до ради повітової в Гусятинї з курії сельскої і курії міскої пише нам наш дописуватель:  
19.09.90 | |
[Пригода на зелїзничій стації в Зборові. Поневільні форшпани. Самоволя жандарма.]   Щоби звернути увагу дотичних властей на самовільне поступованє підчинених им орґанів і кривдженє спокійних мешканцїв, а також до перестороги других перед подібним случаєм, подаю ось-таку немилу пригоду, яка лучила ся менї а взглядно моїй женї на стації зелїзничій в Зборові.  
18.09.90 | |
В 7. ч. подали працю сего самого автора п. з. Родова спільність в Скільских горах, особливо в селах Волосянці та Сенечові. Тепер подаємо статейку про те, як там стоїть жіноцтво. Завважаємо при тім, що стан жіноцтва в горах загалом інакший — вільнійший, ніж на долах, але разом з тим і дикший, як загалом дикше в горах житє всіх людей, хоть воно нераз власне через те і більше людске.   Редакція.  
15.09.90 | |
Минувшої недїлї перед полуднем відбуло ся у Відни в готели National віче селян, на котре явили ся всї посли з громад сїльских, котрі суть властителями менших посїлостей. Цїлею наради була орґанізація стану селяньского через утворенє загального союза селяньского і установленя спільної проґрами. Збори повитав именем скликуючого комітету Стасний (з Чех). Опісля вибрано предсїдателем Штайнiнґера, а Стасного єго заступником, а предсїдатель в своїй бесїдї піднїс зараз, що орґанізація селян набрала через приступленє Чехів конкретні форми.
11.09.90 | |