Як легко можна було предвидїти, побідили знов в долїшній Австрії при виборах з міст антіліберали або, скажім радше антісеміти; ліберали стратили аж сїм мандатів. Борба вела ся завзята, особливо у Відни, де антісеміти не перебирали в средствах і густими масами спішили до урни виборчої. У Відни, котрий вибирав 16 послів, вибрано антисемітів Лiґера (на Марґаретен), Льокея (Маріягільф), Ґреґоріка (Найбав), Купку (Ioзефштадт), Ганкa (Фаворітен), механіка Шнайдера (Секлавз) і Бавмана (Гернальс). Гавк і Бавман належать до партії Шенерера. На Ляндштрассе прийде до тїснїйшого вибору межи лібералом a антісемітом та здаєсь, що і тут вийде антісеміт. Треба отже сконстатувати, що мимo всїляких накликувань лібералів на своїх приклонників, мимо підмоги правительства для лібералів і досить острого виступованя против антісемітів рух антисемітскій у Відни і на провінції не то не ослаб, але навіть і збільшив ся. Хід і результат виборів дав доказ, що антісемітізм у Відни і в цїлій долїшній Австрії збільшив ся рішучо і дуже значно. Кандидати ліберальні діставали всюди лиш мале число голосів a навіть там, де они перейшли, то перейшли лиш дуже незначною більшостію. Бурмістр Відня д-р Прікс н. пр. перейшов лиш дуже незначною більшостію, а характеристичним єсть, що віце-бурмістр Штайдель перепав яко контркандидат Ліґера. Не менше характеристичним єсть і то, що давнїйшій бурмістр д-р Улє, котрого Віденцї загально люблять і поважають, перепав на Іозефштадтї против антісемітского кандидата Купки. Провінція вибирає до соймy дванацять послів і з тих вийшло тепер трох. Так отже узискали антісеміти при виборах з громад сїльских 10 мандатів а з міст 7 мандатів, разом отже 17 мандатів. Близших вістей о виборах з міст ще нема і длятого годї точно обчислити, яку силу будуть мати взагалї антіліберали в соймі. Не звістно також, чи і кілько голосів дістали славяньскі а властиво ческі кандидати, котрих ставлено в кількох частях міста лиш длятого, щоби переконати ся, які шанси можуть мати при виборах у Відни славяньскі кандидати. Так отже дали вибори в долїшній Австрії доказ, що партія ліберально-жидівска там зовсїм збанкрутовала а факт сей не позістане безперечно без впливу і на вибори в слїдуючім роцї до нової ради державної.
З Чехії надхoдять також не конче потїшаючі вісти для правительства ґр. Таффого; подає ся, що партія старо-Чехів абдикує на цїлій лінії. Нинї говорять вже голосно, що проводир старо-Чехів д-р Ріґер постановив рішучо зложити свій мандат і зробить то — як тепер доносять з Праги — ще перед відкритєм сойму. В ческих кругах політичних суть того переконаня, що Ріґер головно длятого постановив зложити мандат, що не міг нїяк довести до того, щоби правительство признало язик ческій урядовим у внутрішній службі. За приміром Ріґера пійдуть і єго політичні приятелї і зложать також свої мандати, одні зараз а другі пізнїйше, коли порозуміють ся з своїми виборцями. Третим фактом, котрий також вказує на то, що в Австрії заносить ся на якісь великі зміни, або бодай, що народи Австрії до тих змін стремлять і их чим раз сильнїйше домагають ся, єсть конференція словіньска в Люблянї, котра там вчера відбула ся. В конференції тій взяло участь 51 послів словіньских з Стирії, Країни, Каринтії і Гориції та делеґати з Хорватії. На конференції тій ухвалено резолюцію, в котрій жадає ся адміністраційного сполученя всїх країв словіньских, отже части Країни, Стирії, Каринтії, Гориції і Истрії разом з Трієстом в одну цїлість. Для країв тих мав би бути заведений окремий висшій суд краєвий і академія правнича. Близших вістей о сїй конференції також ще не маємо. N. fr. Presse доносить лиш, що в Загребі приписують сїй конференції велике значінє историчне і сподївають ся з неї великих результатів.
В угорскім парляментї предложив міністер фінансів Векерлє буджет на 1891 р. З буджету сего показуєсь, що доходи виносять 363,490.338 зр. а видатки звичайні 342,571.190 зр. Надзвичайні доходи обчислено на 5,518.245 зр. а надзвичайні видатки на 28,433.353 зр. Всї доходи разом виносять отже 369,008.583 зр. а видатки 369,004.543 зр. В порівнаню з дефіцитом з 1890 р., котрий виносив 508.901 зр., показує ся на 1891 р. полїпшенє буджету о 512.941 зр.
Кілька днїв тому назад подав був Fremdenblatt вість, що на зелїзници Львів-Стрий-Мункач має бути поставлений другій шлях (очевидно в цїлях стратеґічних — Ред.) та що кошти тої будови мають бути вставлені до буджету вже на 1891 р. З коштів тих припадало би на Галичину 2*2 міл. зр. а на Угорщину 3*3 міл. зр., отже разом около 5½ міліона. Тепер же заперечує Pest. Lloyd ту вість і каже, що будова другого шляху на згаданій зелїзници була би сполучена з так великими коштами, що Угорщина не могла би их нїяк взяти на себе.
Всї три монархи виїхали оногди по полудни до Стирії на лови і станули вечером в Мірцштеґ. В ночи о 2 год. виїхали монархи з-відси до Наскер на оленї а другі гостї поїхали в снїгові Альпи на кози. Вчера по полудни мали монархи бути в Фарм. Після Pol. Соrr. мала розмова цїсаря Вільгельма підчас серклю в Шенбрунї по полуденку викликати загальне і дуже добре вражінє. Розмова обох цїсарів мала бути дуже щира і сердечна.
___
Справозданє Татищева видко не дуже сподобалось в Россії, ба, декотрі россійскі ґазети роблять навіть єму закид, що він без потреби і непокликаний до того, вмішав ся в не своє дїло та лиш поміг тим Стамболову і єгo товаришам. Софійскій кореспондент "Моск. Відомостей" розказує навіть ось таку исторію, лиш не знати на скілько правдиву: Ледви Татищев виїхав з Софії, як вже Стамболов став всїм розповідати, що Татищева прислало россійске правительство, щоби з ним вести переговори в справі помиреня Россії з Болгарією під дуже приступними условіями. За границею дементував Стамболов вісти, що він нїби то готов помирити ся з Россією, а дома їздив разом з Тончевом по всїх округах виборчих та розповідав, що переговори єго з Татищевом в справі помиреня Россії з Болгарією так як би вже закінчили ся і що він для повного успіху мусить ще лиш вибрати відповідних людей, бо Россія не вірить анї еміґрантам, анї опозиції. Народ болгарскій дав ся тим зловити в сїтку. Татищев з своїм непрошеним посередництвом повірив в то, що єму Стамболов розказував, а результат виборів був такій, що Кобурґ побідив, а вплив Россії ще більше упав. Треба ще лиш — каже кореспондент — щоби Россія сама дїлала на руку болгарским авантурникам. А то все длятого, що хтось пхає свій ніс не в своє дїло.
____
В роялістичнім таборі в Франції настало велике розяренє по причинї звістного письма ґр. Парижа до своїх прихильників, в котрім він отверто пpизнає ся до того, що стояв в звязи з булянжистами і хотїв через них усунути републику а оголосити монархію. Богато роялістів, після одних 60, після других 80, постановили зірвати рішучо з ґр. Парижа і утворити окрему ґpyпy умірених републиканів в парляментї. Другі роялісти хотять знов змусити ґр. Парижа, щоби він зрік ся своїх претенсій в користь кн. Орлеаньского.
___
На жаданє самого цїсаря Вільгельма має незадовго зібрати ся велика анкета шкільна, котра буде радити над реформою шкіл середних в тім напрямі, щоби усунути в них дотеперішне перетяженє молодежи науками. До анкети сеї покликано не лиш самих учителїв і професорів, але також і людей світлих з-поза шкільництва як: инжинірів, настоятелїв хемічних лябораторій, директорів заведень рільничих, властителїв великих фабрик, лїкарів і т. д. Нарада буде відбувати ся в міністерстві просвіти, а в нїй возьмуть участь зі сторони правительства: міністер просвіти Ґослер і представителї міністерств війни, фінансів, дїл внутрішних і рільництва.
[Дѣло]
03.10.1890