З Солотвиньского Підгіря.  

Тогді радили її нашій Раді державній в Відни над тим, що мужицка земля вже занадто роздроблена на кусники, і врадили такий закон, щоби спинити дальше роздроблюванє землі мужицкої, а іменно: щоби по смерти господаря не переходив грунт єго на всіх наслідників по рівні, але щоби весь грунт припав одній дитині, а решті дітей належавбися лише сплаток за йіх пайки.

Що було безпосередною причиною димісії бувшого міністра фінансів д-ра Дунаєвского, доси ще не звістно. Знає ся лиш тілько, що на послїдній радї міністрів перед розвязанєм ради державної настало межи д-ром Дунаєвским а ґр. Таффим якесь непорозумінє що-до дальшого поступованя кабінету, що д-р Дунаєвскій був инших поглядів як ґр. Таффе і що остаточно сей послїдний рішив справу в некористь Дунаєвского. Тепер же показує ся, що бувшій міністер фінансів війшов в конфлікт ще і з другим міністром і то з міністром краяном, по котрім міг найменше сподївати ся, що той стане єму на перешкодї.

Головний рускій комітет виборчій, дoвідaвши ся, що польскій комітет центральний для всхідної Галичини бажає і ожидає якогось контакту з ним, постановив зробити пробу, чи дало би ся дїйстно до якогось Поляками часто висказуваного порозуміня в справі виборів допровадити і вибори без деморалізаційних аґітацій, розпоюваня і підкуплюваня перевести. Отже заявив се виразно комітетови польскому, що хоче з ним поговорити, і в тій цїли визначив з-помежи себе трьох своїх членів. Польскій комітет відповів, що готов з своєї сторони також виделеґувати трох членів.

 

І.  

  "Nowa era" i stanowisko ukraińskie   W najnowszym numerze Narodnoj Czasopysi znajdujemy parę uwag, odsłaniających tendencje "nowej ery". Notujemy je dla pamięci. Wspomniawszy o okólniku episkopatu poznańskiego przeciw wydawanej w Berlinie po polsku socjaldemokratycznej Gazecie robotniczej, redakcja Nar. Czasopysi tak pisze:  

З-під Львова.   На зборах "Народної Ради" між иншим відбув ся рід громадского суду над тими, що провинили ся против громадскої справи. Славно! Так має бути! Наша рада — народна, громадска, а громадска рада і судить переступників в громадї та против громади. Отже зовсїм нїчо не маю против того — котюзї по заслузї! Тілько-ж менї здає ся, ще коли на зборах тих деякі члени, в одушевленю для народних идеалів, висказала слова таки терпкі, як "ренеґати", "запроданцї", — то мусить стати ясно, до кого се мав ся відносити.  

[Письмо з провінції.]  

З судової салї.   Вчера о год. 4-ій з полудня в секції ІІІ львівского суду міского делеґованого відбулась перед судьєю Лєбенштайном розправа против о. Н. Сїчиньского. Мала саля секції заповнила ся битком молодїжію академічною; за столом засїв судїя Лєбенштайн з протоколянтом Гордїєвским, по правій сторонї д-р Горовіц, виступаючій яко приватний обвинитель в имена вносячих жалобу, а по лївій д-р Кость Левицкій яко оборонець о. Н. Сїчиньского. О. Н. Сїчиньскій не явив ся.