внесена до ради державної о допущенє женщин до студій університетских і о основанє бодай одної женьскої ґімназії в Галичинї в перекладї з стеноґрафічних протоколів палати послів ради державної звучить:   Висока палато послів ради державної!   До найважнїйших змагань нашого столїтя належить безперечно жіноче питанє. Коли рухи відносять ся лиш до якоїсь одної части суспільности, то се питанє дотикає цїлої половини роду людского.  

В часї розправ над индемнізацією галицкою в палатї посольскій (на 412 засїданю, 14 мая) забрав голос, як звістно, також презес "кола польского", пос. Яворскій. Річ єго стреміла головно до того, щоби поставити доказ, що рада державна, рішаючи индемнізацію, не робить тим нїякого дарунку Галичинї, а противно край тратить на тій угодї над 7 міліонів зр. по при те, що вже і давнїйше платив він на ту цїль більше, як котрий небудь другій край коронний. Пос.

Терпка та заслужена звісними людьми допись зі Снятинского повіту, поміщена понизше, повинна заставити нашу інтелігенцію глубоко задуматися перед тим, нім що рішати на вічу. Особливо повинні застановитися над нею ті необачні львівскі Русини, котрим недавно вирвалося важке слово — що йім мужицкий жолудок байдужий. Справді, крайна пора занятися порушеною в дописи справою наших читалень.

З Ряшівского.  

Вь "Дѣлї" була вже згадка про виставу рільничо-промислову, котра 15 мая с. р. буде отворена у Відни, в котрій призначені окремі віддїли для домового промислу всїх країв коронних Австрії, яко окремого способу заробкованя людности рільничої. Згадано було також рівночасно, хто з галицких виставцїв візьме участь в виставі, а именно, хто представить взірцї промислу домового руских селян.  

Бяла дня 22 н. ст. цвітня.   Ворохобня робітнича, занявши велику просторонь на Шлеску, не могла спинити ся на граници Галичини, тим більше, що сильна аґітація за 8-годинною працею денною, за підвисшенєм платнї, за святкованєм дня 1-го мая, за зорґанізованєм руху робітничого, уже заздалегідь порушила уми серед робітників в Бялій, першім містї граничнім в Галичинї.  

Піднятий зїздом патріотів руских проєкт подїлу Галичини після границь етноґрафічних спонукав і N. Reform-y краківску до трох статей, датованих зі Львова, а надписаних: Ruski program podziału kraju.   На статьї ті хочемо відповісти.  

З огляду на рух робітничій, що в остатних тижднях проявив ся в таких великих страйках і розрухах робітників, всюди з неспокоєм і непевностію дожидаєсь першій мая сего року. Не йде вже о то, що того дня робітники застановлять роботу і будуть демонструвати, але о то, в якій спосіб вібдбудесь тая демонстрація, бо в тім дїлї ще й між самими робітниками нема згоди.  

Ми власне писали під таким титлом статю, в котрій думали обговорити й поділ Галичини, коли про те ж дістали від дра Сев. Даниловича з Коломиі допись п. з. Уваги з провінціі по зйізді руских нотаблів (знатних людей). Статя д.

Допись із Коломиї.