Минувшої недїлї перед полуднем відбуло ся у Відни в готели National віче селян, на котре явили ся всї посли з громад сїльских, котрі суть властителями менших посїлостей. Цїлею наради була орґанізація стану селяньского через утворенє загального союза селяньского і установленя спільної проґрами. Збори повитав именем скликуючого комітету Стасний (з Чех). Опісля вибрано предсїдателем Штайнiнґера, а Стасного єго заступником, а предсїдатель в своїй бесїдї піднїс зараз, що орґанізація селян набрала через приступленє Чехів конкретні форми. Розходить ся о утворенє союза селяньского вільного від всяких конфесійних і національних взглядів, котрий би особливо виступав против всякої реакції. Референт Стасний (з Чех) подав короткій погляд на давнїйші змаганя утворити велику партію селяньску. Змаганя Лінбахера, утворити в парляментї клюб аґрарний, не удали ся, бо він хотїв в нїм сполучити то, що не дасть ся сполучити — велику посїлість з малою. Велика посїлість завела собі тепер систему посесій і через то віддїлила ся зовсїм від малої посїлости. Ті панове — казав бесїдник — не перебувають межи нами, лиш старають ся гірко зароблений гріш своїх посесорів пропустити в містї. Они стались для нас чужими як в соціяльнім відношеню так і через свої феодальні і реакційні змаганя, котрі нашій засадї рівноправности зовсїм противлять ся. Ми зовсїм від них віддїлені, а стан селяньскій, на котрім спочиває держава, а котрий длятого повинен знаходити в державі повне увзглядненє, має задачу орґанізувати ся самостійно. Сойми не можуть дати всесторонної помочи, тілько рада державна і длятого орґанізація селяньства мусить обіймати цїлу державу. Розходить ся о то, щоби установити соціяльну проґраму, в котрій політичні різницї партійні, національні взгляди і різницї культурні не ставили би нїяких перешкод. Проґрама та повинна обіймити лиш чисто селяньскі відносини. Вороже виступованє против других продукуючих станів — против ремісників і робітників єсть виключене. Они потребують селянина так само, як селянин их потребує. При виборах до ради державної треба уважати на то, щоби всї посли з громад сїльских сполучили ся в оден самостійний клюб селяньскій.
По сїм заявив бурмістр Шрайбер з Вальтерскірхен, що він цїлим серцем годить ся на ті виводи і тогди ухвалено в засадї утворити союз селян зі всїх коронних країв монархії. Підчас дискусії над загальними основами проґрами промавляв Янда (з Чех) за загальним правом голосованя і против мілітаризму. Пос. Штайнер говорив, що цїлу акцію треба як найскорше перевести. Стасний доказував, що на посїлости ґрунтовій спочиває тепер тягар 4 міліярдів, з котрого лиш самі проценти виносять 240 міліонів, а весь дохід з ґрунту виносить лиш 169 міліонів. До того приходять ще і величезні тягари податкові. Селянин не єсть нинї дїйстно нїчим инчим лиш зарібником у своїх вірителїв, а довги єго ростуть заєдно так, що він не зужитковує доходів з своєї посїлости, але саму посїлість.
Для проґрами селяньскої принято слїдуючі точки:
1) Батьківщину вільну від податків яко найменшу частину, з котрої селянин міг би вижити.
2) Держава має взяти на себе всї гипотечні довги селяньскі від приватних вірителїв.
3) Держава має взяти на себе всю асекурацію ґрунтову і елементарну.
4) Свободу дїленя ґрунтів і знесенє неподїльности фідеікомісової посїлости.
5) Політичне рівноуправненє через заведенє безпосередного права вибору для громад сїльских.
6) Заведенє проґресивного податку доходового і внесенє всїх прочих посередних і безпосередних податків.
7) Знесенє мита від всїх предметів до щоденного ужитку, а заведенє податку люксусового.
8) Продаж соли по цїнї продукції.
9) Знесенє примусу леґалізаційного і знесенє належитостей стемплевих і правних.
10) Устне поступованє в справах цивільних, заведенє судів мирових або громадских в справах дрібних.
11) Реформу права приналежности.
12) Конверсію всїх довгів державних на оден низько опроцентований довг.
13) Управильненє етату пенсiйного.
14) Улекшенє тягарів войскових через заведенє загальних вправ войскових від самої молодости і через улекшенє служби презенційної.
15) Роздїленє видатків державних на поодинокі краї в міру их сили.
16) Орґанізацію краєвих рад культури у всїх краях коронних.
17) Удержавленє зелїзниць і заведенє загальнои тарифи кільометрової.
18) Упорядкованє відносин до угорщини після спільного дїланя обох половин монархії.
19) Знесенє заступництва интересів, роздїлюванє мандатів після населеня душ.
Наконець вибрано комітет, котрий має ті точки обробити і виготовити до них мотиви. Комітет той має складати ся з мужів довірія всїх країв коронних і має ще перед виборами до ради державної скликати до Відня загальне віче селяньске.
[Дѣло]
11.09.1890