Віче бережаньско-рогатиньско-підгаєцке відбулось 25 н. ст. грудня в Бережанах, в сали повітовій, при участи яких 750 людей.  

І.   Вчера появив ся пробний нумер рускої урядової часописи. Називаєсь она "Народна (?!) Часопись" [прилога до "Газети Львівскої"]. За редакцію єї відповідає сам редактор урядової Gazet-и Lwowsk-ої, Адам Креховецкій, aлe-ж, річ звістна, він єсть тут лише т. зв. Strohmann-ом, а властивим редактором єсть знаний о. Лука Бобрович, бувшій редактор "Pycи".  

Одна з головних завдач нашоі радикальноі партіі — знати докладно моральний і матеріяльний стан руско украйінского народу, щоби ясно бачити поле своєі діяльности. Тим то кождий член нашоі партіі й обовязаний пильно придивлятися народному житю. Подаємо отсе показчик до таких студій, зладжений після програми бувшого кієвского відділу Императорскаго Географическаго Общества. Показчик сей не містить у собі всіх запитів, на котрі треба відповісти, а все таки ті запити, які є, можуть навести й на те, на що не звернено уваги.

 

Півурядова Politische Correspondenz пише: Як нам доносять зі Львова, епізоди політичні, які зайшли підчас тридневних нарад сойму галицкого над буджетом, спровадили в рускім клюбі соймовім вельми важний зворот, котрий, як здаєсь, виплине в поважних наслїдках що-до найблизшого розвою руских сторонництв — в рускім клюбі соймовім повстав роздвій, поясняючій відносини в відрадний спосіб.

вислав на руки посла і предсїдателя руского клюбу соймового, п. Юліяна Романчука, слїдуюче письмо:   До Високоповажаного Посла і Предсїдателя руского клюбу соймового, пана Юліяна Poманчука, і Єго Достойних товаришів.   Високoповажаний Пане Предсїдателю!  

І.   В відповідь послови Антоневичеви.   Коли нинї, з ласкавого призволу світлого князя маршалка, загальна дискусія розпочалась на-ново, то і я записав ся до голосу, щоби відозватись на заміти п. Антоневича, — а спонукала мене до того ся обставина, щоби що-до моєї особи не було нїякого сумнїву. Яко рускій посол, займаючій одно з найважнїйших становищ нашої маґістратури автономічної, не хочу лишити нїякого сумнїву перед краєм, правительством і перед виборцями що-до моєї особи.  

  Вчера розказали ми послїдні подїї в Рускім клюбі соймовім і в галицкім соймі, щоби освідомити наших читателїв найперше о тім, що єсть найважнїйше і найблизше: нинї доповняємо наші вчерашні донесеня розвязанєм попередних подїй, без котрого пізнїйші подїї не будуть ще вповні зрозумілі. А розкажемо знов, так як вчера, на підставі найавтентичнїйших информацій і закомунікованих нам протоколів Руского клюбу.  

І.  

Промова посла Романчука в відповідь на бесїду посла Ник. Антоневича.   Промова послїдного бесїдника спонукала мене забрати голос і кілька слів висказати.   Як з одної сторони прикро менї було слухати тої промови, так з повним вдоволенєм слухав я промови Впреосвященого i митрополита і заявлию сердечну вдячність для Є. Ексцеленції, що дав менї повну сатисфакцію, а именно за то, що згодив ся на тую проґраму, котру я мав честь тут позавчера виложити; за тоє дякую ще і в имени тих, котрі ту саму проґраму визнають.