Звернення до мільйонного віча на Майдані Незалежності 08 грудня 2013 року   Шановна громадо, сердечно вітаємо вас усіх, хто сьогодні тут і також вітаємо всі Майдани по різних містах України. Ми почули зараз позицію ініціативної групи Першого грудня. Цими днями також має появитись звернення всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Я не збираюся коментувати ці два дуже важливі документи. Я тільки хотів би щось до них додати.  

Мирослав Попович та Любомир Гузар на Майдані Незалежності. 08 грудня 2013 року   Український народе, Звертаємося до всіх – до нашого великого громадянства, діячів культури, науковців, підприємців, усіх спільнот і верств, до Президента України, влади та опозиційних сил. Уже вдруге народний Майдан піднімає Україну – піднімає її у власних очах і в очах світу. Свободу і гідність він ставить понад усе.

Доки стоїть Майдан у обох антагоністичних таборах – влади і опозиції – чухають ріпи яйцеголові: як так зробити, яку технологію застосувати, аби цей натовп демонстрантів повівся так, «як треба»? Одні намагаються осідлати народний гнів, інші ж дбають про те, аби з них самих не зробили «криваве місиво». Панічність рухів з обох сторін й не цілком адекватне розуміння того, що відбувається в країні насправді призводить до помилок. До помилок, які можуть виявитися фатальними.  

 «Четверта ночі. Євромайдан. Повернулись з акції "Нічний патруль". 500 членів Самооборони Майдану організованою колоною відвідали блок-пости "Беркуту" біля кабміну, Адміністрації Президента, а також "вольєр" з "тітушками" біля Верховної Ради. Ішли мовчки. Біля блок-постів – тричі "Слава Україні!". "Тітушки" металися по вольєру. "Беркут" розгублено вибігав із автобусів. Ми не спимо — хай і вони не сплять...», — розповідає про буремні будні «єврореволюції» у своєму блозі комендант наметового містечка на Євромайдані Андрій Парубій.  

Рисунок — Олег Смаль     Хто зараз пригадає, з якими вимогами виходили люди на Майдан-2013?   Спочатку це був Євромайдан. Вийшли журналісти-активісти та мешканці Фейсбуку. Після них перед у протесті повели професійні громадські активісти і студентство. Без політиків.   Вимагали підписання Угоди про асоціацію.  

Коли стоїш у багатотисячному натовпі й реґулярно чуєш вигуки «Провокація!», «Провокатори!», мимоволі помічаєш, що, можливо, починаєш ставати надміру параноїдальним, і вже чекаєш на якусь пертурбацію звідусіль, шукаючи підозрілі обличчя й оминаючи непевні ситуації. А втім, острах є виправданим. Докази свідчать, що під час масових акцій у Києві таки справді використано штатних провокаторів. Маски зірвано.

Польовий командир Помаранчевої революції розповідає про відмінність між двома майданами й оцінює можливості повторення силового сценарію під час акцій протесту в Києві.     – Якою є різниця між майданами 2004 і 2013?   – Той майдан був організований і мав чітку та ясну ціль – скасувати сфальсифікований друг тур і привести Ющенка до президентства. Цей майдан значною мірою стихійний, він має багато цілей.

Від цієї неділі замість терміну „євромайдан”, розкрученого минулим тижнем, почали вживати новий – „революція”. Отож, це був перший день революції. І першого ж таки дня пролилася кров. На вулиці Банковій біля Адміністрації президента навіть уночі смерділо сльозогінним газом після денних сутичок; асфальт був укритий уламками цегли, бруківкою. Іноді траплялися краплі крові.

Більше 100 тисяч людей на Євромайдані у Києві – неочікувано багато як на країну з «апатичним» народом, який після «помаранчевого розчарування» ще довго не мав би зважуватися на масовий протест. Однак зважився. Учорашній Київ вже дуже нагадував Помаранчеву революцію. Але наразі лише нагадував, бо питання про довготривалість акції протесту, яку зі сцени оголосили безстроковою, залишається відкритим.

Встаньмо з колін — маємо перший фільм, достойний називатися значним. З’явився пророк у нашій вітчизні, й він називається «Брати. Остання сповідь» режисера Вікторії Трофіменко. Наразі стало відомо, що фільм, вперше в історії України, відібраний до осново конкурсу Індійського кінофестивалю, одного з 15 світових фестивалів класу «А».  Фестиваль пройде в 44-й раз (існує з 1952 року), і цього року - з 20 по 30 листопада у місті Гоа.