У суботу, 22 березня, минув місяць, як Верховна Рада відсторонила Віктора Януковича від обов'язків президента України. Напередодні того голосування, ввечері 21 лютого, Янукович виїхав з Києва. Власне, його втеча й стала за підставу для ухвалення постанови «Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень». «За» проголосували 328 народних депутатів, зокрема 36 від Партії реґіонів та 30 від КПУ.
Разом з Януковичем щезло багато представників режиму. Але так само зникло близько двох десятків депутатів Верховної Ради. Точне число встановити важко, бо декотрі картки й далі голосують: хтось, очевидно, не бачить сенсу у відвідинах сесійної зали, а хтось відверто боїться.
За батьками втекли діти
Отож, за підрахунками «Z», з Верховної Ради начисто й безслідно «вивітрилися» семеро депутатів. Усі вони є членами фракції Партії реґіонів, троє з них — сини високопоставлених екс-посадовців (Віктор Янукович-молодший, Олексій Азаров, Артем Пшонка). Решта четверо — це Сергій Дунаєв, Вадим Колесніченко, Володимир Олійник, Віктор Тихонов. Усі семеро жодного разу за місяць не записувалися у ВР ані шляхом письмової, ані електронної реєстрації.
Окрім того, є чималий пласт народних депутатів, які не приходили на письмову реєстрацію, однак їхні картки чомусь мельдувалися в сесійній залі. Нагадаємо, для проходження письмової реєстрації треба власноруч підписатися в обліковому листі в кулуарах парламенту. Електронна фіксація відбувається у залі під куполом, а там картку може зареєструвати будь-хто, наприклад, сусід власника. Отже, якщо депутат не відзначився власним підписом, зате голосує з пульта — можна стверджувати, що з його місця «кнопкодавлять»...
Отож одразу дев'ятеро «реґіоналів» жодного разу не прийшли до столів письмової фіксації депутатів, але по однісінькому разу їхні картки реєструвалися в електронній системі «Рада». Сплеск «віртуальної присутності» припав на 27 лютого: тоді Нуруліслам Аркаллаєв, Юрій Іванющенко, Сергій Кий, Володимир Малишев, Володимир Мальцев і Юрій Чертков зареєструвалися через електронні картки — і більше жодної їхньої активності парламент під орудою Олександра Турчинова не бачив. «Реґіоналки» Олена Нетецька та Ірина Бережна пішли схожим шляхом: їхні картки спрацьовували по одному разу відповідно 25 та 28 лютого, але жодного підпису біля столів письмової реєстрації панянки не поставили. А ще є Леонід Литвинов, який, за даними офіційного порталу ВР, вже місяць перебуває на офіційному лікарняному.
Прогулюють засідання і комуністи. Жодного разу біля столів письмової реєстрації не мельдувалися Петро Симоненко, Олександр Голуб та Руслан Скарбовійчук. Зате їхні електронні картки постійно активуються у системі «Рада». Вранці 22 лютого на засідання заскочив віце-спікер Григорій Калєтнік, проставив свій підпис на обліковому аркуші, але опісля щез.
Отже, разом їх двадцять. Декотрі полюблять виправдовуватися, що насправді ходили до ВР, просто пропустили таку формальність — письмову реєстрацію. Та найімовірніше, що перелічені нардепи жодного разу не були присутні фізично в парламенті після 22 лютого. Декотрих ми більше не побачимо у коридорах ВР.
Колесніченко йде з Кримом
Хто вони є, зниклі депутати? Напевне, варто почати з тих нардепів, що належали до «кримської» квоти. У переліку є два парламентарі, обрані від Криму — Вадим Колесніченко (обирався у Севастополі) та Олена Нетецька (Джанкой).
Колесніченко публічно зарікся повертатися в український парламент і навіть планує скласти депутатський мандат. «Я щасливий, що мені не доведеться жити в одній країні з соціал-фашистами», — зізнався Колесніченко в інтерв'ю «5 каналу», натякаючи на вигоди із сепарації Криму. Тепер обіцявся копати город і вирощувати кіз.
Олена Нетецька за кілька днів перед крахом Януковича скаржилася у своїй заяві на «відродження нацизму в центрі Європи». За офіційною інформацією, Нетецька пробула наприкінці лютого понад тиждень на лікарняному, а зараз просто відсутня у ВР. Можливо, боїться тих самих відроджених «нацистів».
До речі, слідом за Колесніченком українську ВР може покинути «реґіонал» Борис Дейч. Він вважає, що не має права залишатися нардепом після того, як кримчани зволили від'єднатися від України… Хоча протягом останнього місяця працював досить дисципліновано.
Друзі Ахметова
Найбільшу частину з числа прогульників становлять народні депутати, близькі до Ріната Ахметова. Вони й раніше не були помічені у жвавій законотворчій роботі й звикло очолювали рейтинґи найменш сумлінних парламентарів. Це колишній водій Ахметова Володимир Мальцев, бізнес-партнер Сергій Кий, керівник охорони SCM Володимир Малишев, голова Федерації дзюдо України Нуруліслам Аркаллаєв та Юрій Чертков (двоє останніх зблизилися з Ахметовим ще за буремних розбірок 90-х років). Як вже зазначалося, вони пропустили всі письмові реєстрації, і лише одного разу замельдувалися за допомогою електронної системи 27 лютого. Чому так? Саме того дня до сесійної зали прийшов розпорядник їхніх карток й активував їх на пультах.
До цієї ж когорти (єдина реєстрація 27.02) належить і леґендарний «реґіонал» Юрій Іванющенко, близький соратник Віктора Януковича. Після втечі екс-президента активісти проникли на територію маєтку Іванющенка і були вражені, що хороми не поступаються витребеньками Межигір'ю. За даними журналістки Тетяни Чорновол, саме Іванющенко мав стосунок до будівництва гігантського будинку у Конча-Заспі, який назвали «другим Межигір'ям Януковича».
Відсидка
До останнього часу Володимир Олійник залишався одним з ключових спікерів Партії реґіонів. Він був одним з авторів «законів про диктатуру», ухвалених 16 січня, очолював горезвісну лічильну комісію, яка за секунди спромоглася порахувати руки половини залу. Одне слово, є чого перейматися чоловікові... Олійник сховався. Востаннє про сивочолого політика чули, коли він спільно зі ще одним утікачем, Ігорем Калєтніком, поширив заяву про державний переворот, проведений в Україні озброєними нацистами. «Ті, хто сьогодні співпрацюють з бандитами, хто бездумно штампує у Верховній Раді антиконституційні закони, роблять це або через страх і під тиском, або не розуміючи суті того, що в Україні до влади рвуться фашисти», — йшлося у зверненні парочки втікачів. Атож, після таких заяв краще не повертатися…
«Реґіонал» Сергій Дунаєв не вилазить зі свого виборчого округу в Лисичанську. Спершу він залагоджував справи, пов'язані з техногенною аварією в місті. Пізніше залишився в реґіоні для роботи з виборцями та зустрічей з партактивом. Дунаєв заявляв, що події у Верховній Раді та в країні — провал конституційного ладу, а зосталих народних депутатів змушують голосувати за певні рішення. Під час однієї з зустрічей розкритикував Віктора Януковича: «Скажу слова Жиглова: злодій мусить сидіти в тюрмі».
Віктор Тихонов теж принишк у засідці на Луганщині. За непідтвердженою інформацією (дані журналіста «Української правди» Сергія Лещенка), Тихонов — один з натхненників сепаратизму на Луганщині. Це вже не вперше: саме Тихонов був одним з найактивніших учасників з'їзду в Сіверськодонецьку у 2004 році, після чого ходив на допити у прокуратуру.
А замість епілогу — Петро Симоненко. Перший секретар Компартії очікувано потрапив у немилість переможців революції, насамперед з правих середовищ. У передмісті Києва спалили будинок, який нібито був записаний на сина Симоненка. Лідер комуністів оголосив, що повернеться у Верховну Раду тільки тоді, коли йому буде ґарантовано безпеку. Компартія вимагає звільнити центральний офіс від невідомих людей і роззброїти вуличних протестувальників. Через це вона не бере участі в голосуваннях у ВР.
21.03.2014