Тема виборів до місцевих самоврядних органів актуалізується щораз більше. Коаліція декларувала ці вибори за цілком новими правилами, а час для впровадження змін та належної підготови процесу спливає. Вчора (2 квітня) Петро Порошенко під час урочистого відрекомендування нового голови Тернопільської ОДА заявив, що вибори до місцевих рад з дати 25 жовтня зсувати не будуть. «Про це не йдеться жодним чином. Нехай не чекають», — сказав він. Однак питання про те, як українці обиратимуть собі нову місцеву владу, залишається на часі.
Зміна правил, за якими відбудуться наступні вибори, — питання архіважливе
Розриваючи звільна всі пута, що в'язали нас з давнім житєм...
Другого дня другого місяця весни Президент України Перо Порошенко збив градус дискусії про місцеві вибори восени цього року. Під час відрекомендування нового голови Тернопільської ОДА голова держави заявив, що місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня, а після них почнеться децентралізація влади.
«Децентралізація передбачає передачу левової частки повноважень територіальним громадам, що, я сподіваюся, зрештою, станеться після місцевих виборів, які повинні пройти 25 жовтня», — сказав Президент.
Тож у кулуарній дискусії щодо можливого перенесення дати виборів до місцевих рад поставлено крапку. Ті розмови дуже зрідка вихлюпувалися назовні, хоча всередині парламентської коаліції вирував справжній океан пристрастей.
20 березня лідер пропрезидентської фракції у парламенті Юрій Луценко розкрив маленьку таємницю Полішинеля, що вибори можуть відтермінувати на місяць чи два, якби раптом вчасно не було ухвалено нову Конституцію.
«Якщо ми встигнемо прийняти Конституцію до виборів, їх ніхто переносити не буде. Якщо раптом Конституція затягнеться і буде ухвалена, наприклад, у грудні–січні, то вибори відповідно на місяць–два можуть пересунути. Але це тільки версія», — застеріг Луценко і додав, що місцеві вибори не можуть бути перенесені через падіння рейтинґу партій, які входять до чинної парламентської коаліції.
Утім заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд кілька днів тому, під час робочої подорожі Львівщиною, бідкалася, що попри коаліційну угоду процес схвалення кардинально нового виборчого закону для місцевих громад не просувається. «Нову редакцію закону про місцеві вибори потрібно приймати без зволікань, аби в жовтні вибори до місцевих рад таки відбулись», — заявила віце-спікер.
За тими скупими фразами не видно боротьби, що точилася та й далі точиться за місцеві вибори у парламенті й президентській адміністрації. Трохи більше про цей процес оповідають експерти.
Зокрема, представник Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев розповів у коментарі «Z», що партнери з коаліції серйозно задумалися про те, щоб перенести місцеві вибори, і мали на те кілька причин. З його слів, частині депутатів не подобалася зміна виборчої системи, бо вони не розуміють відкритих списків і побоюються втратити контроль за низовими організаціями, адже однією з пропозицій є голосування не лише за партію, а й за окремих кандидатів. Крім того, частина учасників коаліції на тлі зниження власних рейтинґів та зростання числа ймовірних прибічників «Опозиційного блоку» остерігаються часткової втрати контролю чинною владою за низкою прифронтових реґіонів.
«Тут є три пов'язані політичні проблеми: бажання не допустити політичної дестабілізації у частині реґіонів, коли конкуруюча політична сила може суттєво збільшити свій вплив; друга причина — непрогнозованість результатів виборів за відкритими списками для чинного місцевого партійного керівництва; і третя — те, що вони розробили технології на базі змішаної системи, кілька разів відпрацювали їх та можуть більш-менш прогнозувати результат, використовуючи адміністративні важелі», — зазначає пан Клюжев.
Зміна системи чи латання старої ковдри
Визначеність з датою є навіть не половиною справи, адже набагато більше проблем треба вирішити зі самим способом голосування. В коаліційній угоді записано, що осінні вибори мали б відбутися за відкритими списками.
10 березня спікер парламенту Володимир Гройсман заявив, що робоча група мала б до кінця квітня внести готовий проект закону на розгляд депутатів. При тому він додав, що є ймовірність відкладення ухвалення закону про вибори на пропорційній основі та за відкритими списками й народних депутатів.
«Є думка, у тому числі й експертного середовища, я думаю, що вона є достатньо якісною, з точки зору того, щоб апробувати систему на місцевих виборах і потім запроваджувати точно таку саму систему на парламентських виборах. Думаю, що в цьому є сенс», — підкреслив Гройсман.
Проте засідання групи, заплановані на кінець березня так і не відбулися, розповів під час засідання круглого столу, присвяченого виборчим проблемам директор з розвитку «Інтерньюз-Україна» Євген Радченко, який є фахівцем з виборчого законодавства та членом вказаної робочої групи.
З його слів, експертне середовище пропонує провадити місцеві вибори двома різними способами — у селах, селищах та на рівні районів варто було б спробувати варіант мажоритарної системи з округами, де обирають кількох депутатів водночас. На думку експерта, такий варіант дасть можливість зняти більшість конфліктів між кандидатами, адже коли обирають від двох до п'яти депутатів, то боротьба між ними втрачає надмірну гостроту. Крім того, збільшення числа мандатів призводить до спрощення підрахунку голосів та суттєвого зменшення відсотка втрачених голосів, вважає Радченко.
Що ж до обласних рад та рад великих міст, то на думку експертів, виборча система мала би бути такою самою, як для парламентських виборів, тобто пропорційною системою з відкритими списками, за якої виборець може голосувати і за політичну силу, і за окремих депутатів у списку.
Також передбачено вибори міських голів великих міст здійснювати у два тури, щоб звести до рівноваги повноваження міських голів та рад після децентралізації.
На переконання Євгена Радченка, чинний закон не можна залишати, бо він не дозволить змінити місцеву владу. Водночас відкритим залишається питання про те, чи будуть прив'язувати новий закон до змін Конституції, пов’язаних із децентралізацією та адмінреформою, адже для цього потрібні дві сесії парламенту.
Крім того, різка зміна виборчого законодавства потребує тривалого навчання майбутніх членів окружних та дільничних виборчих комісій, а також і виборців, яким доведеться ледь не до кожного бюлетеня застосовувати різні правила.
Експерт з виборчих питань Микола Щур у розмові зі «Z» зауважив, що часу для впроваджень новацій такого рівня залишається обмаль й уникнути хаосу під час підготови та перепровадження виборів практично неможливо.
«За новою виборчою системою, особливо якщо це буде пропорційна система з відкритими списками, з практичної точки зору, зробити це майже неможливо... Якщо говоримо про адміністрування виборів, то тепер це не такий простий процес. Приклад останніх парламентських виборів показав, що коли на сервері ЦВК були затримки, то це вагомо гальмувало роботу на місцях — настільки тепер люди залежні від автоматизації та комп'ютерної техніки. Не кажучи вже про навчання та підготовку членів не лише ТВК та ДВК, але й окружних комісій, так що може бути складність встановлення результатів виборів на рівні від малої громади села до міста», — сказав він. На думку Миколи Щура, це може призвести до підважування результатів виборів певних міських рад чи міських голів.
Під час круглого столу у Львові наголошували також, що вибори до місцевих рад за новими правилами просто мусять бути успішними, бо кожну серйозну проблему супротиивники використають для дискредитації самої ідеї. І це також може вплинути на відтеремінування виборчих нововпроваджень.
З огляду на це експерти не відкидають можливість перепровадження виборів за чинною системою, тим паче, що чимала частина депутатів не проти такого розвитку подій. Зокрема, Микола Щур припускає, що у чинний закон внесуть певні зміни, погоджені з громадськістю, а перезавантаження виборчого законодавства під благими приводами перенесуть на пізніше.
Припускає, що вибори відбудуться за чинною системою, й Олександр Клюжев. На його думку, ймовірність саме такого розвитку подій доволі висока.
«Як мінімум ризик у тому, що виборча реформа не відбудеться. Все будуть пояснювати проблемами з часом, з неможливістю ухвалити гарний законопроект, і я думаю, що це найбільш реальний варіант в цих умовах», — каже він, але додає, що існує один вагомий фактор, який стане на шляху консервації місцевого виборчого законодавства: зобов'язання України щодо виборчої реформи перед світовою спільнотою як одна з передумов надання міжнародної макроекономічної допомоги.
«Виборча реформа — це зобов'язання української держави, а не представників "Народного фронту" чи "Самопомочі" окремо. І тут ці непублічні розрахунки не працюють. Я не уявляю собі ситуацію, коли представники коаліції будуть пояснювати своїм західним партнерам, що виборча реформа не відбулася через брак часу», — каже експерт.
Західні партнери України, зазаначає він, потребують швидкої історії успіху нашої держави, щоб і надалі мати можливість пояснювати своїм виборцям, чому треба підтримувати нашу державу фінансово. І якщо успіх поки що неможливий в економічній сфері з об'єктивних причин, то зміна виборчого законодавства до цього надається краще.
І саме цей фактор в умовах кризи та неоголошеної війни з Росією може стати вирішальним у перезавантаженні виборчих правил для місцевого самоврядування.
03.04.2015