Володимир Шелухін

Що можна вдіяти на кораблі, котрий несеться на скелю?! Лише розслабитися й спокійно зустрітися з неминучістю.
25.06.18 | Київ | Штука
  Юрій Косач. Сузір’я лебедя. Еней і життя інших. – К.: А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2017. – 400 с.  
29.09.17 | Львів |
У романі «Андрій Лаговський» Агатангела Кримського багато морського бризу, літнього сонця, похмурої сирої зими й світла тьмяного каганця. Він насичений суфійською поезією, ремінісценціями з християнських і середньовічних східних містиків, віддаленою орієнтальною екзотикою й брудом приморських таверн, затхлим запахом невипраної білизни в дешевому готелі, малярійною вогкістю нещодавно освоєного колонізаторами Кавказу. Тепло тут не стільки фізичне, скільки суб’єктивне, ба навіть політичне. Як і всі пейзажі епохи класики.  
24.01.17 | Львів |
Ґомбрович В. Транс-Атлантик/ пер. з пол.. А. Бондаря. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 160 с.   Вигнання як екзистенційний виклик, попри нерідко катастрофічність власних проявів, неодноразово в культурі ставало стимулом глибшого самоусвідомлення: від «Доктора Фаустуса» Томаса Манна до «Сузір’я лебедя» Юрія Косача, В. Домонтович дописував «Без ґрунту» дорогою з України, а Г. Гессе створював «Паломництво до Світанкової Країни» вже із швейцарським паспортом. Зрештою, не забуваймо Шевченка із його «Захалявною книжечкою» часів заслання.  
23.05.16 | |
  Гра природи, схожість типу, тотожність раси, що це? А може, якесь дивне, містичне споріднення у минулому, в якійсь страшній тайні, що її ви обидва не знаєте і не будете ніколи знати. Загадка. І завжди — як мені оповідали — вас умить опановує якась нудьга, якась незрозуміла ненависть, ви навіть не хотіли би познайомитись із своїм двійником, ви жалуєте, що його стрінули, і сердито обертаєтесь до нього...                                      Юрій Косач «Голос здалека»    
28.09.15 | |
  Станом на 1 червня 2014 р. в Україні було 115 769 в’язнів. На час, коли проза Юрка Покальчука виходила з вузького кола андеґраунду, у 1990-х їх частка невпинно зростала. Якщо для письменників-народників народ був замкнений межами села, то тепер межами в’язниць і спальних районів.    
11.09.15 | Европа |
Керуючись виховними цілями, прабабуся контролювала музичне навчання мого діда в часи його дитинства, суворо забороняючи переривати багатогодинні вправи прогулянками чи, тим більше, футболом. Великодушно дозволяла плакати, якщо він вважав це за необхідне, але так, аби сльози не крапали на фортепіано.    
15.04.15 | Київ |