Часть ІІ. (віддїл І. і ІІ.) Львів. 1889.  

  Головний руский комитет виборчій затвердив отсі кандидатури на повіти виборчі з селяньскої курії і взиває всїх виборців, щоби солидарно на них голосували:   1) На округ виборчій Бережани — кандидат посольскій д-р Дамян Савчак, адюнкт судовий в Бережанах.   2) Бібрка — Денис Кулачковскій, ц. к. адюнкт прокураторів скарбу в Кракові.   3) Богородчани — Олекса Барабаш, господар в Старих-Богородчанах.

Случайно попалась менї в руки книжочка (16-о) під заголовком "Lesebuch fuer alle Staende", видана Иваном Фридрихом Цельнером (Zoellner), другим проповідником при Богородичній церкви в Берлинї, часть IV.; печатана в Берлинї у Фридриха Маврера в 1783 р. Книжочка сама містить в собі miscellanea, як звичайно тогочасна читанка для "всїх читаючих верств", і она не посїдає великої ціни нї литературної, нї наукової. Але на сторонї 135 до 204 найшлась там розвідка, дотикаюча Галичини, надписана: "Geographisсhe und statistisce Nachrichten vom Konigreiche Galizien und Lodomerien".

І.   Подібно як попередними роками так і тепер оголосив инспектор промисловий для Галичини і Буковини п. Арнульф Haвратил справозданє за р. 1888, дотикаюче стану і розвитку промислу в тім році. Справозданє то будить загальний интерес і зовсїм природно, бо справа краєвого промислу єсть у нас рїчею перворядної ваги, на котру безнастанно повинні бути звернені очи всїх, кого обходить добро краю, кому залежить на піднесеню загального добробиту. І ми хочемо зміст того справозданя подати нашим читателям.  

У Львові дня 10 (22) мая 1889.  

І.  

Час, за котрий уступаючій видїл має здати справу из повіреного єго кермі руско-народного театру, т. є. період від 15 липня 1887 до 1 цвітня 1889, не може назватися сприяючим розвиткови нашої народної сцени. В часї тім ставали розвиткови тому на дорозї перешкоди справдї неодолимі, бо передовсїм довга недуга а відтак смерть найлучших сил і підпор нашої сцени. Дволїтна недуга пок. директора Ивана Гриневецкого зробила не лиш значну люку в театральнім персоналї, але зупинила правильне функціонованє режисерії, котре відбилось некористно на репертуарї театру.

І.   Нїмецкій орган Старочехів, Politik, помістив в ч. 27. з 27-ого сїчня с. р. таке письмо свого дописувателя зі Львова:  

написаний Ив. Франком, а виголошений С. Яновичем на ювилейнім представленю руско-народного театру в память 50-тих роковин смерти Ивана Котляревского.   [Сцена прибрана цвітами. Серед цвітів красуєся бюст поета. Коли завіса піднеслася, артист С. Янович, вказуючи рукою на бюст — почав:]  

Автор "Nеdzy Galiсyi", Станислав Щепановскій, видав недавно брошуру під заг. "Wоdka і Рrоріnасуа", з котрої позволимо собі виняти два уступи. В першім виказує п. Ст. Щепановскій потребу основної санації домашних відносин перед будущими виборами до сойму, в другім говорить про вагу і наглу потребу рішучого виступленя в справі рускій. Замітно при тім, що одну і другу справу зводить п. Щепановскій з справою викупна права пропинаційного.   Пpo основну санацію домашних відносин каже п. Щепановскій: