За що, не знаю, називають,
Хатину в гаї тихим раєм?
Я в хатї мучив ся колись,
Мої там сльози пролились,
Найперші сльози! Я не знаю
Чи є у Бога люте зло,
Щоб у тій хатї не жило...
Шевченко.
І.
Може-б і нїколи одним навіть словом не згадав я про Щавницю, бо ся місцевість заселена майже самими Мазурами, наколи б і нашому не одному чоловікови десь-колись серед горячого лїта не прийшло повандрувати в ті високі замаєні зеленим вінцем леліові гори, щоби підратувати своє здоровлє.