Галичина

Прости, мій милий, що я тобі вчора Лист з так сумною піснею післала. Брат вже пішов до війська, мати хора, Я, бачиш, довго-довго в ніч не спала, Вікном від піль на мене смуток віяв; Що було радости в душі, та геть розвіяв!   Думала я собі: нема на світї Нїщо нетлінного, ввік молодого. Червак живе і в найбуйнїйшім квітї, Підваж скалу, — якій там хробів много! Засїєш лан, — а град нежданно лине. Оттак на нас тепер та буря суне.   І пригадав ся рік, який з тобою
26.09.15 | Галичина |
Dziś 85-ta rocznica urodzin wielkodusznego Monarchy, Franciszka Józefa I.   Opromieniona ostatniemi zwycięstwami, obchodzona jest w calej Monarchji solenniej, niż minionymi laty. Uroczyściei jest też obchodzona i przez społeczeństwo polskie.   Polacy w wielkim roku wojny światowej zapisali krwią własną na kartach historji, że czynami ich kieruje wdzięczna pamięć, pamięć serca.  
18.08.15 | Галичина |
("Русскіе", що не знають "русскої" мови. — Курси галицькі. — У Лохвицької-Скаллон. — На курсах київських. — Гіркий жаль "освободителїв" і "визволених".)  
31.07.15 | Галичина |
Весело проводили українські стрільцї великодні сьвята у Варполянцї.  
17.04.15 | Галичина |
Серед лїса зеленого на мураві Спочивали два жовнїри, оба жваві.   Оден каже: в мене жінка, в мене дїти, Затрубіли — треба було в сьвіт летїти.   В мене жінка, молодая молодиця, Гей, не знати, яке їй там нинї спить ся?   Другий каже: в мене мати і дївчина, Та настала для них нинї зла година.   Може добре стара мати криєсь в лозах, А дївчина зневажена миєсь в сльозах.   Оба-ж кажуть: Боже милий, будь Ти з ними, З ворогами не лишай сиріт самими.
06.03.15 | Галичина |
Сими днями приїхав до Відня один з наших інтелїґентів, якому по ріжних пригодах удало ся втечи з царства кнута і який підчас своєї довшої мандрівки по Поділю і Прикарпатю та по тижневім побутї у Львові помітив богато річий, які — думаємо — загал наших читачів будуть цїкавити.   — Може дехто думає — говорив інформатор — що в Галичинї упала   українська національна сьвідомість широких селянських верств  
30.01.15 | Галичина |
І. Ограниченія еврейскаго землевладѣнія въ Галичинѣ просуществовали, съ малыми измѣненіями, до 1857 года. Отмѣна всѣхъ ограниченій, провозглашенная конституціей 1849 года, сохранила свою силу только до 1853 года, и только распоряжение 1860 г. внесло нѣкоторыя измѣненія въ пользу еврейскаго землевладѣнія. Но окончательно всѣ ограниченія евреевъ были отмѣнены только основными законами 1867 года.  
29.01.15 | Галичина |
І.   Гаркнули бубни, сурми заграли, Хоруговки злопотїли, Полки, як стада птиць, як громади львів, Як лявіна летїли.   "Деж ви ідете, де ви спічнете, (Чета минає по четї) Чи у могилї, братчики милі, Чи в злотоверхім мечетї?   Вам при дорозї та на морозї Смерть білу постїль готує — Мати заводить, з розуму сходить, Батько стоїть та сумує.   "Ой не плач батьку, та не плач рідний, Нї ти жінко, нї мати,
12.12.14 | Галичина |
(Uwagi samotnika).   Odzwyczaja nas wojna od mody paryskiej i wiedeńskiej.   Gdyby to można i po wojnie utrwalić te niezależność od dziwacznych nieraz pomysłów zagranicy, gdyby w ubiorach, zwłaszcza kobiecych, decydowały względy na higienę, a nie na małpowanie Paryża, ileż to zaoszczędziłoby się miljonów, wywożonych ż kraju i może wrócilibyśmy w strojach do motywów narodowych.   I przemysł krajowy pozyskałby rozległy rynek zbytu wewnętrznego, dotąd opanowany przez fabryczne kraje zachodu.   ***  
05.12.14 | Галичина |
По дорозї в Галичинї.   Кождий з нас знає дуже добре, що Москалї пішли на Буковину і Галичину, щоби забрати нас всїх Українцїв під свою "опіку" і приступити до утвореня 90-мілїонового "русского" народу. Сумнїваю ся, чи Москалї зачали би таку завзяту війну на житє і смерть з Австриєю, як би в Галичинї і Буковинї не мешкали Українцї, а приміром Нїмцї або Мадяри.  
05.12.14 | Галичина |