Батьки наших ровесників, діти війни, були віком старші за місто, де ми росли. А котловани майбутнього центру, новобудови, розриті траншеї для теплотрас були для нас, дітей, місцем пригод, пошуків, знахідок і перших отриманих травм. Банальне падіння і вивих. Або перелом.  

У дні, коли слово «калорифер» звучить, як симфонія, варто згадати, що в Самборі не лише зимно, а й дерева на голови падали, а деякі області можуть взагалі лишитися без голів. На щастя, лише голів обласних адміністрацій.  

70 років тому, 29 вересня 1943 року в Самборі завершилася індивідуальна шахова першість дистрикту «Галичина».

Німці святкують «Октоберфест», і цілком можливо, що їхні гучні Prost і Cheers зворохобили уяву головного тернополянина. Міський голова Сергій Надал зустрівся з місцевими рестораторами, щоб поговорити про розвиток гастрономічного туризму. Мер запропонував їм долучитися до проведення 12–13 жовтня фестивалю української кухні «Галицька дефіляда». Свої наміри, до яких Надал залучає людей, які б вгамували пристрасті Ґарґантюа і Пантаґрюеля, мер окреслив так: «Тернопіль не може конкурувати з іншими містами давньою архітектурою чи промисловим потенціалом.

Голлівуду час задуматися над місцем свого існування і поки не пізно переїхати в Галичину.    

Здебільшого євроорієнтовані, але й досі інфіковані «русскім міром». Такими виглядають галицькі школярі та їхні батьки у світлі мовних нововведень Міністерства освіти і науки щодо обов'язкового вивчення двох іноземних мов у середніх школах. «Z» довідувався, як в Галичині освітяни дали собі раду з виконанням вимог ще однієї освітньої реформи і як діти та батьки скористалися своїм правом вибору.    

12 вересня минає 190 років від дня народження галицького поета Корнеля Уєйського.    

  Публікується за виданням: Семен Шевчук. Пора сказати правду про наші визвольні змагання добитися волі для Галицької Землі. 1918—1939. Накладом Автора. Торонто, Канада 1965 Друкарня і Видавництво В.Дідюка     ВПАВШИМ БОРЦЯМ ЗА ВОЛЮ ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ   ТА ТИМ, ЩО КАРАЛИСЯ ПО ТЮРМАХ І КОНЦТАБОРАХ,               ЦЮ КНИЖКУ

​​   Професійний день працівників нафтової промисловості, «День нафтовика», часами був Днем міста. Як це нечасто трапляється в таких урочистих випадках, день відзначили не лише фуршетом і премією, дискотеками й салютами, а й футбольним матчем – товариським. «Промисел-1» проти «Промислу-2». Це було досить дивно і незвично як на наші цинічно-прагматичні часи.  

Західна Україна, як видно, нічим не відрізняється від Великої України, коли мова заходить за гроші.   А що тут скажеш? Мєнт — це діагноз