І. Найважче завдання Потоцького — замирити поляків з українцями   «Великий селянський страйк так налякав консерватистів, що вони довели до уступлення Пінінського» з уряду цісарського на­місника Галичини. [1] Східногалицькі дідичі (великі землевласники) не могли йому простити неактивкости супроти страйкового руху.

Їсти «начинені хімією» харчі ніхто не хоче. Однак їмо. Бо коли йдеться про сільське господарство, то добряче потруїти шкідників, «підсипати», щоби краще росло, зрештою, висіяти насіння генно-модифікованих сортів — це набагато простіше, аніж виростити  продукцію «біо», «еко», «органік».    

День як день, тільки банки закриті, і це гальмує їх по повній програмі. Місцеві, а особливо ті, що «спустилися з гір» у місто на великий базар – бо п’ятниця і вівторок у райцентрі великий базар – незадоволені сильно. Приїхали, і маєш – двері закриті. День Конституції і вихідний у державі – це як розуміти? Ніхто ж нічого не знав, і в церкві не казали.

...зло з гризот, а не з горілки. Заки він був там, такий ясний, то і гризоти не було. А він взяв і поїхав. Лишилася журба. Але, дякувати Богу, без журби жити небезпечно. І радість, якщо раз народиться, то вже не згасне до кінця світа...

Цього літа, як і минулого, галичанам потрапити до Польщі стає надважким завданням. Пукти прийому візових анкет та й саме Консульство не змогли вирішити проблему черг. От тільки черги колись були «живі», а тепер — електронні. І якщо колись люди стояли день чи два, але все-таки здавали документи на візи, то тепер комп'ютерна програма примушує місяць чекати на вільну дату, і не факт, що дочекаєтесь. Щоправда, завжди можна скористатись послугами «посередників», які «знайдуть» вам місце в черзі. У Консульстві кажуть, що ці посередники і створюють черги.

Напевно це починається з непомітних побутових дрібниць. Там, в далекім дитинстві, ти чуєш від мами чи баби: «Діти, хлопчиска, бахорі! Ану тихо, не кричати, помити руки і помагати – прибрати, підмести, винести! Скоро, бо прийдуть гості !». Цей наголос «Гості» і «Ми» в повсякденному сірому існуванні!  

165 років тому, 9 червня 1848 року, Головна Руська Рада скерувала до цісаря Фердинанда І свою першу заяву з проханням розділити Королівство Галичини та Володимирії на дві провінції – русинську та польську.   "Ваша Величносте!

Одним із результатів революційної весни 1848 року стало створення у Львові політичної організації "Руський Собор", що мала б примирити русинів і поляків в Галичині. Це сталося 165 років тому.

Один із центральних для Галичини кінопроектів, який тепер реалізують в Івано-Франківській і Львівській областях, – це «Хроніки» Івана Кравчишина.