«9 травня» з погляду львівського журналіста — банальна до нудоти подія. Репортаж про неї можна писати, навіть не відвідуючи «святкові» заходи. «Дєнь пабєди» остогид уже навіть фотокореспондентам — тим єдиним, кого досі тішили кадри з вуличних зіткнень між правими, лівими та міліцією. Що вже казати про пишучих журналістів? Морально важко сидіти півдня у травневу спеку в очікуванні чогось цікавого і підсвідомо розуміти, що «цікавого» тут відбутися не може апріорі.