Протягом останніх кількох місяців шпигуни потрапляли до новин. 14 лютого президент Росії Владімір Путін виступив на розширеному засіданні колегії Федеральної служби безпеки (ФСБ). Потім, 25 березня, президент України Віктор Янукович звернувся до Служби безпеки України (СБУ) з нагоди 21-ї річниці від дня її заснування. На офіційному веб-сайті Путіна був опублікований весь його виступ; на веб-сайті Януковича – лише невеликий уривок.
Путін висунув три ключові тези:
1. Пріоритет боротьби з тероризмом: "Найважливішим аспектом вашої роботи є профілактика та запобігання тероризму. Треба захищати людей, і молодь, зокрема, від втягування у терористичні групи і бандитське підпілля. Прямий зв'язок між екстремістськими та терористичними угрупуваннями є очевидним."
2. Неприпустимість зовнішнього втручання у внутрішні справи Росії: "Ніхто не має монополії, яка дає йому право говорити від імені всього російського суспільства, особливо структури, керовані та фінансовані з-за кордону, оскільки вони неминуче служать чужим інтересам. ... Будь-яке пряме чи непряме втручання у наші внутрішні справи, будь-які форми тиску на нашу країну або на наших союзників і партнерів, є неприйнятними".
3. Прийнятність втручання ФСБ у внутрішні справи сусідів: "Ми чули низку нещодавніх, щоби бути абсолютно чесним, нервозних, роздратованих заяв про інтеґраційні процеси на пострадянському просторі. ... Тісна інтеґрація є об'єктивним, ґлобальним процесом, який неможливо зупинити – зокрема і на наших територіях – ніякими криками та критикою. Проте ми можемо зіткнутися – і, як ви знаєте, ми дійсно стикаємося – з різними спробами перешкодити нашим інтеґраційним зусиллям, що використовують чимало інструментів тиску, зокрема і механізми так званої м'якої сили. Я хочу підкреслити, що суверенні права Росії та наших партнерів на створення і розвиток наших інтеґраційних проектів повинні бути належним чином захищені. Я просив би вас працювати у тісному контакті зі своїми колегами та партнерами з Білорусі, Казахстану та інших країн, що беруть участь у різних інтеґраційних процесах."
У тому, що Путін не бачить суперечності між своєю другою та третьою тезами, з одного боку, і своєю думкою, що інтеґрація є "об'єктивним" процесом та потребує, ймовірно, суб'єктивних "інтеґраційних проектів" і "зусиль", з іншого боку, немає ніякого сумніву – через його багаторічне вправляння у діалектичному мисленні на посаді агента КДБ.
Янукович, навпаки, говорив загальними словами, так начебто не мав ані найменшого уявлення про те, чим повинна займатися спецслужба – або, принаймні, таке враження створює офіційний прес-реліз. Ось що сказав Янукович про СБУ:
"Правоохоронні органи і, в першу чергу, Служба безпеки України, мають бути надійним щитом, який захищає наші національні інтереси від будь-яких втручань в умовах складних викликів сучасного світу. Україна повинна бути сильною, сучасною та ефективною, бо лише тоді вона зможе захистити свої національні інтереси. Служба безпеки є ключовою ланкою у секторі безпеки і оборони, на яку покладено це важливе завдання. Наш спільний обов’язок – забезпечити порядок, зберегти громадянський мир, продовжити ефективне реформування усіх сфер життєдіяльності країни."
Хто би з цим не погодився? Я хотів би думати, що Янукович сказав дещо більше українським шпигунам, особливо про обов'язок ФСБ сприяти "інтеґраційним процесам" у країнах-сусідах Росії, але, на жаль, не виключено, що він не звертає уваги на наміри Путіна, або, можливо, навіть вітає їх.
На щастя, того самого дня, коли Янукович привітав СБУ, прес-служба останньої поширила детальнішу інформацію про діяльність СБУ. Крім боротьби з незаконним обігом наркотиків, корупцією та тероризмом, СБУ займається контррозвідкою:
"Минулого року в Україні була припинена розвідувальна діяльність 8 іноземних розвідників та понад 20 агентів іноземних спецслужб, які намагалися протиправним шляхом отримати дані про перспективні розробки та технології, які застосовуються насамперед у військово-промисловому комплексі, у космічній галузі й авіаційній промисловості. Суд засудив трьох громадян держав Азійсько-Тихоокеанського регіону до позбавлення волі на термін від 5 до 8 років за спробу в незаконний спосіб придбати таємну документацію".
Оскільки російський капітал вже сильно присутній у військово-промисловому комплексі України, у космічній галузі, а також авіаційній промисловості, і, можливо, знає про все, що відбувається у них, то 8 розвідників та 20 агентів, ймовірно, походять з держав "Азійсько-Тихоокеанського регіону", а не з Росії. Походження нинішнього голови СБУ також дає змогу припустити, що він може бути схильний не сприймати з тривогою інтеґраційні зусилля ФСБ. Призначений на цю посаду 9 січня 2013 року, генерал-майор Олександр Якименко народився в Естонії, служив в радянських Збройних Силах у 1982-1991 роках і провів більшу частину останніх 20 років на посадах, пов'язаних із запевненням фізичної безпеки, у Криму і Донецькій області. Іншими словами, він може бути заражений "хворобою регіоналів". Його попередником був Ігор Калінін, стовідсотковий російський агент КДБ з багаторічним досвідом роботи.
Проте, можливо, є і трохи добрих новин. Прес-служба СБУ дійсно каже про "потребу у реформуванні СБУ в рамках нової Стратегії національної безпеки України і, перш за все, посилення контррозвідувальної та аналітичної складової у діяльності української спецслужби". Заплутана структура речення свідчить, що СБУ потребує більшого, ніж просто добрі аналітичні здібності, але кілька слів, написаних про контррозвідку, можуть бути підставою для надії, що служба Якименка на передній лінії "інтеґраційних процесів" Путіна, можливо, змусила його відреагувати на їхній дестабілізуючий вплив на Україну.
(англомовний варіант див.: Spy vs. Spy in Ukraine and Russia)