Напруженість перед недільним голосуванням кримським про вступ в Російську Федерацію продовжує зростати. Російські війська концентруються вздовж українського кордону, і спікер уряду в Києві попередив про можливе "повномасштабне вторгнення з різних напрямків". Паралельно, як стало відомо, президент Володимир Путін підлив олії у вогонь питанням про законність виходу України з СРСР.  

Мій аналіз ситуації.     Причини початку війни.  

 «Європейська дипломатія програла Україну Путіну, не тому, що Путін розумніший, діє більш виважено, стратегічно. А тому, що Європа байдужа», - вважає Лілія Шевцова, експерт московського Центру Карнегі. – Європейський Союз програв Україну через відсутність зрозумілої політики, політичної волі й відсутність бажання втягувати Україну у свою орбіту. Якщо кажуть, що йде боротьба за Україну, то в ній бере участь лише Путін».     

Люди скуповують бронежилети. Такий товар тепер у дефіциті.     Пишу цей текст після коментарів до недавньої публікації у німецькій газеті Die Zeit та в інших західних медіа. Коментатори у них дивуються, чому люди повстають проти леґітимного Президента. І чому люди повстають тепер замість чекати на вибори у 2015 році.   Отже, кілька слів про ситуацію в моїй країні.  

  Якщо уявити собі протестні Майдани живими організмами, що ростуть, і з  якими відбуваються відповідні «вікові» метаморфози, то дев’ятирічної давності Майдан-2004 тепер вже здається нецікавим. Його виникнення було відверто технологічним. Сценарно-організаційна матриця, з якої вийшов і розгорнув свої крила дорослий «імаго» того майданного організму, мала відверто стрижневу структуру, прораховану та збудовану під лідера месійного типу та його сервільну партію.  

Всі погодяться, що Сонце має великий вплив на нашу поведінку. Для прикладу, ми не беремо зі собою дощову парасольку в сонячну погоду, у спеку здебільшого п’ємо пиво, натомість горілку вживаємо, коли сонячні промені згасають або взагалі відсутні. Таких прикладів можна навести багато, але вони не дадуть нам уяви, наскільки сильний вплив на нас має Сонце.  

Можливо, це наслідок демонізації нашої влади або люди просто від безсилої люті ладні вхопитися за будь-яку рятівну соломинку:  на євромайданах чуються голоси про необхідність застосувати до ворогів євроінтеґрації магічну зброю – ворожбу та прокльони.  

Фрагменти з виступу автора, професора Європейського університету у Флоренції, на презентації у Львові російського перекладу англомовної монографії «Внутрішня колонізація. Імперський досвід Росії» (25 вересня 2013 року)    Фото - The News Times   Про книжки і про опозицію зовнішнього та внутрішнього  

      Щонайперше я б хотів запропонувати відому, однак у нас в Україні не надто знану тезу, що, якщо подивитися на історію ХХ століття, то це історія однієї Великої війни. Війну не можна оцінювати тільки від першого до останнього пострілу. Війна має як свою передісторію, так і періоди тимчасового примирення – реалізовуючи формулу Троцького «Ні миру, ні війни» - а потім нове розгортання власне гарячих бойових дій.  

  Почну з того, що не говоритиму про європейську асоціацію, цю гарячу подію, утім буквально вимушений сказати пару слів, але не про неї, а про страхи. Це виходить за межі мого «повідомлення» (так я хотів би назвати свою лекцію).