Кожне місто стоїть на некрополі. Іноді ця істина очевидна. Провівши майже тиждень у Керчі, де курганний некрополь скіфських царів розташований просто у межах міста, я почав інакше дивитись на міський асфальт. В певному вимірі буття ми щоденно ходимо надгробком. Кам’яною накривкою мегамогили.  Й не лише ходимо. Це не може відбуватись безкарно.  

Костянтин фон Еґґерт — особа леґендарна в російській журналістиці. Походить з німецьких баронів, вільно володіє англійською, французькою та арабською мовами. Практикуючий християнин. Кавалер ордена Британської імперії, отримав його з рук королеви Єлизавети ІІ. Не працював у радянській журналістиці. Був зарубіжним кореспондентом, а згодом заступником редактора в закордонних питаннях «Известий» Голембіовського. Понад десять років працював на BBC, сім з них — як головний редактор московського бюро Російської служби.

Писати про Балкани складно, бо кожне твердження тут можна як арґументувати, так і спростувати. Пишучи без слів «мабуть», «напевно», «либонь» постійно потрапляєш у пастку хибних і неточних узагальнень. Такими вже є Балкани – тут не вдасться сказати щось однозначно й безапеляційно. Наприклад, фраза «на Балканах панує спокій і мир». Вона правдива, бо зараз у цьому регіоні немає воєн, люди ходять вулицями без бронежилетів, а в магазинах  повно всілякої їжі й товарів.

   

У часі театрально-концертного міжсезоння, що традиційно у нас чомусь припадає на пік туристичного сезону, у Львові, коли ідеться про академічну симфонічну чи камерну класичну музику, оперу, балет… – нема куди піти.   Звичайно, скрипалі і флейтисти, трубачі й валторністи, а також і Радамеси, всі Аїди й Прінчіпеси … мають право на відпочинок. Навіть Лебедю (і білому, і чорному), дозволено  нагуляти тимчасово якийсь-там зайвий фунт-другий, і навіть бути трохи підсмаженим… на сонці.  

Свято скінчилося – час підводити підсумки. 26-28 липня в Україні пройшли урочистості, присвячені 1025-літтю Хрещення Русі. Україна як організатор протягом місяця під контролем уряду готувалася до планованої події. Важко було залишитись осторонь. Багато запитань і багато неоднозначних відповідей. Ще більше їх стало після святкування. Я б виділила з усього лише кілька аспектів.

Події у райцентрі Врадіївка на Миколаївщині вкотре демонструють, що люди в Україні доведені до краю. Тотальна відсутність справедливості, а відтак недовіра до влади на усіх її рівнях виводить на вулиці щораз більші натовпи, і дії цих натовпів щораз жорсткіші та спонтанніші.    

 

Розмова з Блаженнійшим Святославом, Верховним архієпископом Києва та Галича, зверхником Української Греко-Католицької Церкви.     МИРОСЛАВ ЧЕХ: Візит до Польщі пов'язаний передусім з ювілеєм 1025-ліття хрещення Київської Руси. Проте в контексті польсько-українських взаємин, а також відносин між католицькими церквами в Польщі й Україні особливо суттєвими будуть події, пов’язані з відзначенням 70-ї річниці Волинської трагедії.  

Рецензії на концерти у філармонії чи на вистави в оперному театрі, – професійно обґрунтовані і подані в той же час у доступній для широкого кола шанувальників формі, – власне це і є справжня музична критика. Статті ж, що останні десять років з`являються у пресі, – переважно витримані у абстрактно-нейтральному інформаційному стилі і несуть “заряд оптимізму” у кращих традиціях радянського застою.