Чи не «найкультовіший» об'єкт Криму – дитячий табір «Артек». Тож не дивно – щойно ж по окупації півострова кожне поважне російське ЗМІ мало за святий обов'язок розповісти соотєчєствєннікам, як кляті “бендеровци” довели до краю радянську вітрину щасливого дитинства. Про нібито знищений «хахламі» Артек вийшли розлогі сюжети на всіх центральних телеканалах Росії та величезні статті у більшості основних друкованих видань. Всі публікації закінчувалися оптимістичним: “Тепер Путін прийде – порядок наведе, і буде всім щастя!”.  

Городок-Подільський, як і більшість старовинних містечок цього реґіону, здавна потерпає від пам’яток своєї багатовікової історії. Звичайно, дошкуляють городянам не ті пам’ятки, що в путівниках або в місцевому музеї, а ті, що приховані під будинками та вулицями. Століттями місто розросталося не лише вшир, але й углиб. Потужні шари глини, на яких стоїть Городок, дозволяли це без великих проблем.

Сьогодні мав дві «залізничні» новини. Перша – як у плацкарті потягу «Львів-Сімферополь» якісь гарячі хлопи після «зловживання» влаштували з’ясування стосунків за допомогою ножа. Слава Богу, обійшлося без смертовбивства, і жертва відбулася лише порізом руки. Ситуація абсолютна звична: наші співгромадяни традиційно скрашують нудну дорогу міцними напоями, а пиятика дуже часто переходить у мордобій. Хто часто їздить залізницею, знає.

Досліджуючи історію Надзбручанщини, часто робиш дивовижні, просто неймовірні відкриття. За найфантастичніше з них хочу подякувати «дослідженню» такого собі Максима Запорожця «Холокост по-оуновски», ще з 2007 року. Як добре видно з назви, опус присвячений українським націоналістам і їх злочинам проти євреїв.

Від віків Збруч був лише однією з малих річок України, про яку знали хіба що місцеві мешканці. За якусь сотню миль про його існування навіть не здогадувилася. Слави цей ніколи не судноплавний потічок зажив після другого поділу Речі Посполитої, коли по ньому проліг кордон між імперіями Романових і Габсбурґів, а згодом — між СРСР і Польщею. І тільки внаслідок Другої світової він знову став звичайною річкою.