Завжди можна здобути перемогу, якщо правильно визначити, ЩО для тебе є перемогою.   На Донбасі триває українсько-російська війна. За що? Українці мали два можливі варіанти відповіді:   - За наші цінності, за нашу свободу, за наш європейський вибір;   - За визволення Донбасу.  

Мабуть, якби не гібридна війна Росії проти України, вибори Митрополита на київську кафедру Московського Патріархату привернули б до себе значно меншу увагу: релігія, а саме християнство, в тій формі, в якій його пропонує українському суспільству Московська Патріархія, стає для цього суспільства щораз менш цікавим, а молодому поколінню – і поготів. Але нині війна, а ця Церква має особливий зв'язок із країною, яка фактично веде війну проти України. Тому за виборами слідкували, а результати жваво обговорюють навіть ті, хто в «мирний час» до неї практично байдужі.  

Верховна Рада України має визначитися щодо того як проводити позачергові вибори. Багато говориться, що найоптимальнішим варіантом повинні стати відкриті партійні списки. Але мало хто знає про конкретний механізм такого волевиявлення. Громадян лякають величезними плахтами по 450 кандидатів від щонайменше 30 партій, багатогодинними чергами та неможливістю більшості громадян зробити свій вибір. Громадянам пропонуються схеми відкритих списків, які цей принцип мають лише в назві.  

 

Свідчення для Підкомітету у справах Європи Комітету зовнішніх справ Сенату.                                                                  Вашинґтон, округ Колумбія 8 липня 2014р.    

  Почну здалеку.   "І не введи нас во іскушеніє..."  

 

29 червня 1945-го офіційна Прага погодилася передати СРСР свою колишню провінцію – Підкарпатську Русь, яка стала Закарпатською областю УРСР. Справу сепарації краю від Чехословаччини, розпочату українськими націоналістами, завершили фахівці з Москви. ​  

Реанімувати українську науку і вивести її на європейський рівень можна одним указом міністра освіти та науки. Наказ лише має змінити критерії, за якими держава виділяє кошти на цю галузь. Усе інше зроблять час та самі науковці. У цьому переконаний Андрій Лужецький — 36-річний український вчений-генетик, керівник наукової групи в Інституті фармацевтичних досліджень Гельмгольца землі Саарланд, що в Німеччині.    

  1.   – Ох, ці довбані європейці, – каже колеґа, коли проходимо через Майдан, покритий квітами й попелом. – Вони б і досі розгойдувалися, коли б янучари не постріляли стількох людей.