15 років тому, 5 жовтня на 83-му році пішов у засвіти легендарний полковник УПА Василь Галаса. Своє сповнене драматизму життя він присвятив боротьбі за незалежність України. Цю війну він нібито програв, та судилося ветерану все ж дожити до розпаду ненависної йому більшовицької імперії і до створення української держави.    

 

3-го жовтня виповнилося 55 років з дня народження “Кузі” (Сергія Кузьмінського) – фронтмена легендарного гурту “Брати Гадюкини”. Рік тому лекцію про феномен “Братів” у широкому культурологічному контексті прочитав у Харкові львівський дослідник Богдан Шумилович (Центр міської історії). Лекція відбулася в рамках проекту "ГаліціяКульт" за підтримки фонду “Мистецькі Надра”.    

  Галич і Станиславів (нині – Івано-Франківськ) наприкінці вересня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.         Продовження серіалу. Попередня серія – "Загинули гімназисти – кожен по-своєму".     

Володимир Стернюк пройшов шлях від монаха до єпископа–місцеблюстителя Греко-Католицької Церкви, загнаної до підпілля. Він працював бібліотекарем, обліковцем, сторожем у парку, санітаром, фельдшером – але завжди залишався священиком. Замолоду не займав керівних посад – ні світських, ні духовних, а коли виникла потреба, очолив Катакомбну Церкву. Під його опікою перебували священики-вигнанці та чернечі спільноти, які «не підписали православ’я», таємні семінаристи та просто вірні, для яких двері його скромних «палат» ніколи не зачинялися.

Костянтин Когтянц. Облога Белза. – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2017. – 144 с.     Давно вже не читаю «українську історичну прозу». На останньому Форумі видавців очі мені від тих романів розбігалися, але жодного не закортіло придбати. До певного моменту.  

«„Щаслива“ Австро-Угорщина та її спадок: 150 років потому» — про це в рамках Форуму видавців та в залі Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка під орудою її директора Василя Кметя дискутували: Ярослав Грицак – професор Українського католицького університету, Мар’ян Мудрий – заступник декана історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка та автори книги «Коріння і корона. Нариси з Автро-Угорщини: доля імперії», керівники Російської служби «Радіо Свобода» Ярослав Шимау та Андрей Шари (Прага).

  Опрацьовуючи примірники цілого ряду буковинських українських часописів національно-демократичного напряму з міжвоєнного періоду, що зберігаються в фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені ім. В.Стефаника, я звернув увагу на феномен разючої злободенності багатьох із тих публікацій.    

 

  Початок теми – «Поява міст і містечок на землях Галицької Руси XIV-XV ст.»