Ярослав Грицак

Коротка повоєнна історія пам'яті в радянській Україні: історична пам'ять – це не лише про те, що суспільство пам'ятає, але й про те, що воно годиться забути.
24.11.21 | | Минуле
Це вам не статистика, яка слабо діє на уяву - вразливим людям краще не читати. Решті ж варто бодай для того, щоб мати поняття про звірства в Україні 1914–1945 років. 
17.11.21 | | Минуле
Це історія, щоб почати думати про своє минуле інакше. Не тому що ми цього хочемо, а тому що ми як Україна маємо лише такий вихід. Зокрема перед лицем російської агресії.
Це програма, на якій виросло не тільки декілька поколінь поляків, але й українців – і не лише в Галичині. Пізнаємо один одного по тому, чи ми слухали Lato z radiem
31.08.21 | | Минуле
Україна переживає «проблему останнього кілометра». Вона майже наблизилася до стратегічної мети – подолання минулого та радикального перезавантаження
24.08.21 | | Дискурси
Любов до нації береться з пісень, які мати співає дитині в колисці. Слово промовлене діє не так сильно, як слово проспіване
13.08.21 | | Дискурси
Історія вчить, що той величезний поступ, який ми маємо, неможливий без катастрофи. Зворотна сторона поступу кривава та небезпечна.
Подолання минулого не є корекцією пам’яті. Досвід України показує: що менше реформ, то більше історичної пам’яті. Бо це емоційно, це діє, цим легко мобілізувати електорат
У 2004 році і в 2014 році Україна була тієї точкою, з якої можна було написати зміну цілого регіону. Ми це втратили. Тепер маю іншу надію – зміни рано чи пізно почнуться
Україна народилася в самій травмі насильства – революції і війни. Ми повинні зі всіх сил старатися вийти з цієї зони геополітичного розлому.