Галич і Станиславів (нині – Івано-Франківськ) наприкінці вересня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.         Продовження серіалу. Попередня серія – "Загинули гімназисти – кожен по-своєму".     

  Делятин і Станиславів (тепер Івано-Франківськ) наприкінці червня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.         Продовження серіалу. Попередня серія – «Водоспад врятували, а гроші знайшли у стрісі»      

  Станиславів 110 років тому очима газети Kurier Stanisławowski.         Продовження серіалу. Попередня серія – «Селянський посол Гурик і користь пальмової олії».      

  Станиславів 110 років тому очима газети Kurier Stanisławowski.       Продовження серіалу. Попередня серія – “У магістраті радились, у горах крали ліс“.    

Сергій Адамович. Станиславів у часи лихоліть Великої війни. (1914-1918). – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2013. – Серія «Моє місто», №38. – 80 с.  

260 років тому на ринковій площі Станиславова четвертували одного з побратимів Олекси Довбуша – опришка Василя Баюрака.     Нині ринкова площа перед ратушею – одне з улюблених прогулянкових місць франківчан. Тут сходяться всі вулиці середмістя, тож на цьому місці часто призначають зустрічі та побачення. Тут чути дитячий сміх, а під наметами довколишніх кав'ярень – розмови дорослих. У вихідні концерти під ратушею збирають ще більше люду.  

95 років тому, 3 січня 1919 року у Станиславові – новій, третій з черги після Львова та Тернополя, столиці ЗУНР – Українська Національна Рада прийняла Ухвалу "Про злуку Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою".   

на сценї руско-народного театру в Галичинї.   По довгих, бо майже цілорічних приготовленях виставив рускій народний театр на дни 4 н. ст. сїчня с. р. в Станиславові оперу М. Лисенка "Різдвяна Ніч", виставленя того твору на сценї нашого театру становить безперечно епохальну хвилю в єго розвитку; спромагаючись виставати й импонуючій твір знаменитого україньского композитора, станув наш театр на висотї своєї артистичної задачі і дав гарне свідоцтво добірности своїх артистичних сил і свого патріотизму.  

при отвореню селяньских вечерниць в день загальних зборів товариства "Просвіта" в Станиславові 17 (29) серпня 1889.   Здорові були панове Громадо!   По цілодневних трудах в малім перестанку зійшлися ми знов до купки, щоби відсвіжити нашого духа вечорницями.   Ся заслужена хвиля віддиху надаєся для мислячого чоловіка, щоби застановитися: що зроблено, які средства має до дальшої праці і якій буде вінець праці.  

Відчит п. Івана Франка на концертї в память Т. Шевченка в Станиславові обіцяли ми подати в головній основі, присланій нам нашим дописувателем з Станиславова з просьбою о уміщенє в "Дѣлї". Отож прелеґент сконстатував, що до 1840 р. в литературї загально-европейскій нїхто не займався на серіо мужиком.