Ми звикли сприймати великі держави Заходу як принципових противників російської тюрми народів. А факт, що ці західні демократії поза межами Європи були цілком собі імперіями, залишається у сліпій зоні.
Православ’я, католицизм, протестантизм. Кожен шукатиме зближення з іншими. Взаємний вплив є знаком спільної туги християн за єдністю у Вселенській Церкві, яка має взаємодоповнювальну природу.
Їхні душі тривожать з незмінною метою нарешті з’ясувати головного призвідця всіх нещасть України в ХХ столітті. Тож говоримо про особливості нашої історичної пам’яті.
Урочисто з вимаршем львівський Пласт відзначив 113-ту річницю з дня першої пластової присяги, яку у Львові вперше склали юнаки під керівництвом Олександра Тисовського
Піти за духом часу – це не лише про мораль, гідність і патріотизм. Це про розрив зв’язків з усім дотеперішнім настільки капітальний, що сягає навіть поза ту межу, яка ділить життя і смерть
Ритм цього вірша, який давно став піснею, нав’язує до рефлексій над полеглими та загалом крихкістю людського життя. Смерть як частина боротьби за Незалежність.
"Хоругва невмирущих". Герою мало просто бути на своєму місці – як і всім, хто з об’єктивних причин не потрапили в ЗСУ, але попри це вважають, що єдина слушна позиція – це бути «між вами»
«Як почую» Михайла Кураха не має епічного розмаху, проте стан, який опинився у центрі віршованої рефлексії, добре знайомий значній частині бійців що тогочасних українських армій, що ЗСУ.
