З трьох найбільших міст Галичини Тернопіль доєднався до європротестів найпізніше, однак вже від обіду понеділка (25 листопада) головний майдан міста скандує дзвінкими молодими голосами: «Слава Україні!», «Слава нації!», «Тернопіль — за Європу!» та «Україна понад усе!». Від понеділка ж таки в Тернополі оголошено загальноміський студентський страйк, який обіцяють не переривати аж до підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.    

Львівський майдан за кілька днів свого існування став темою №1 для обговорення і в медіях, і в суспільстві. Студентська акція отримує радикально різні оцінки — від захоплених панегіриків до жорсткої критики, але майже нікого не залишає байдужим. І саме це показує важливість феномена.     Набої для революції чи «майданс»  

Івано-Франківськ довго розгойдувався і таки розгойдався.  Якщо у вихідні на Євромайдані збиралось близько двох тисяч людей, то вже у понеділок кількість протестувальників збільшилась в кілька разів, і навіть холод та мокрий сніг не стали завадою. До акції долучились студенти місцевих ВНЗ, які оголосили безстроковий страйк на підтримку Асоціації з ЄС і за відставку уряду Азарова.  

Галичина бурхливо відреагувала на рішення чинної влади країни зупинити євро інтеграційний процес. У Львові, Івано-Франківську, Тернополі розгнівані різкою зміною зовнішньополітичного курсу люди вийшли на вулиці. Жодної партійної символіки – самі лише прапори України та ЄС.

Уряд дотримався своєї обіцянки перед двома областями Галичини і представив проект Договору щодо передачі пропорційних частин процентної частки держави у прибуткових вуглеводнях, видобутих на Олеській площі компанією «Шеврон». Перед цим у ВРУ прийняли необхідні зміни до Бюджетного кодексу України. Ці десять відсотків одні називають моральною компенсацією для областей, а інші вбачають у договорі певні невідповідності.  

Шарль Перо, Ганс-Христіан Андерсен з Боженою Нємцовою і Сельмою Лагерльоф плакали б від інформації з Рівненщини. Сплячого чоловіка з сумкою грошей, у якій було близько 20 тисяч гривень та 900 доларів США, знайшли місцеві міліціонери біля одного з кафе обласного центру. Чоловіка доправили в міський відділ міліції. Там на нього склали адміністративний протокол за перебування в громадському місці у нетверезому стані. П’яниця залишився при своїх грошах. Але ж як треба було дискредитувати себе правоохоронним органам, щоб будь-який їх нормальний людський вчинок сприймався, як Різдвяна казка?

Розмовляти з Леонтієм Бебешком, більш відомим як Левко Дурко, все-одно, що побувати на виставі одного актора. Він не просто про щось розповідає, відповідаючи на запитання. Він – актор, і виходити з образу Левка Дурка не збирається ні за що. Каже, йому так комфортно. Під час розмови  Левко Дурко копіює голоси і манери, відтворює діалоги, демонструє вміння імпровізувати джаз на клавішах і проявляє особливі сентименти до української діаспори. Своїм найбільшим талантом вважає здатність веселити інших навіть у найскрутніші часи.

Міжнародний мандрівний фестиваль документального кіно про права людей Docudays UA домандрував до Івано-Франківська. Вшосте він відбувається на теренах області. Та вперше зіштовхнувся із проблемами організації своїх заходів. Містичний збіг обставин чи продуманий сценарій зірвав чотири заходи фестивалю в різних закладах Івано-Франківська.     Просто непощастило?..  

Якщо розглядати громадянське суспільство як формацію середнього класу, що залежить від його соціально-економічного становища, то в Україні загалом і в Галичині зокрема картина мала би бути досить сумна. Втім, ми маємо чимало громадських об'єднань та інших форм самоорганізації, і багато з них працюють успішно. На чому ж тримається громадянське суспільство в Галичині? Експерти кажуть, що на традиції, на ентузіазмі, на милосерді. Але ніхто не відкидає необхідності підтримки від держави.   Питання ефективності  

Сьогодні, 12 листопада, Львівська обласна рада чинного скликання висловила недовіру вже четвертому голові ОДА, відколи Віктор Янукович став президентом України. Цього разу, які і раніше, рішення має суто декларативний характер. Щоб змусити Віктора Януковича переглянути своє кадрове рішення щодо Львівщини, в обласній раді опозиція мала б зібрати дві третини голосів (щонайменше 78 депутатів), натомість зібрала лише просту більшість. Тож нічого не змінилося: облрада вкотре показала свою опозиційність, а одіозний голова ОДА залишився на посаді.