Щиро кажучи, осіння депресія охопила Західну Україну, але є місця, де поганий настрій зникає дуже швидко. Наприклад, в Тернополі.
Звичайно, корисну справу почали міліціянти в Івано-Франківській області. Там стартував пілотний проект, в межах якого МВС пропонує батькам заводити на дітей ідентифікаційні картки з анкетними даними та відбитками пальців.
Картка буде складатися з чотирьох аркушів де, крім анкетних даних, вкажуть звички й захоплення дитини, дані про здоров'я, на одному з них вчеплять волосок неповнолітнього. І ті картки треба буде щороку оновлювати.
Зберігатиметься документ, кажуть, у батьків, а якщо щось трапиться, то з чотирма аркушами і пасмом волосся вони прийдуть до правоохоронців, які їм спробують допомогти. В чому тут оптимізм? Міліціянти відзвітують начальству, що провели такий життєво необхідний захід. В начальства від цього поліпшиться настрій. Це вже немало.
Дядя Стьопа був найказковішим персонажем радянської ідеології, тепер до нього пробують дорости українські міліцянти
Щоб настрій не псувався новопризначеному голові Івано-Франківської обласної адміністрації Василю Чуднову, не треба слухати, що кажуть опозиціонери, бо вони стверджують, що довго «реґіонал» на своїй посаді не втримається.
«Для того, щоб голова ОДА міг показати хорошу роботу, потрібне фінансування, а грошей в країні немає. Надія теперішньої влади тільки на валютний фонд. Тому результат Чуднова буде ніяким, я б сказав нульовим», — сказав депутат Івано-Франківської облради Юрій Романюк.
Такий песимізм треба іґнорувати, зосереджуючись на позитивному. Наприклад, на тому, що крісла хитаються під волинським намісником Борисом Клімчуком і його тернопільським колеґою Валентином Хоптяном.
Своєю чергою, Валентин Антонович може тішитися з того, що очолює найрокенрольнішу область країни. Маленький Тернопіль здатен гідно конкурувати з буржуйським Амстердамом у плані планокурів. Щоправда, правоохоронці не завжди розуміють різнобарв'я можливих перспектив, тож минулого тижня посадили на три роки до в'язниці громадян, які протягом року в центрі файного міста торгували у своїй крамничці психотропними речовинами під виглядом ароматичної суміші для куріння.
Але, очевидно, не перевелися ще оази, де можна придбати щось феєричне і таке, що стимулює до безглуздих діянь. Бо як пояснити, що однієї темної ночі в Тернополі зникла автобусна зупинка? Хотіли продати на металобрухт? Скупники до такого товару мають велику пересторогу: можна нарватися на нудні розмови з міліцією.
Хоча й без психотропних речовин в Тернополі можна побачити дивні речі. Наприклад, двох напівголих чорношкірих громадян, які на місцевому автовокзалі бешкетували й вигукували погрози ламаною українською мовою. Гості України наркотиками не бавилися — їм вистачило традиційного алкоголю. Міліціянти запакували одного з другим до «мавп'ятника» (як з'ясувалося, один — студент, а другий перебуває в нашій країні нелеґально). Оптимізму цим хлопцям може додати той факт, що минулого тижня їх вже затримували за дрібне хуліганство і, коли було складено протоколи за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чужоземців відпустили. З лагідної вітчизняної Феміди користають люди незалежно від кольору шкіри.
А в залізничників оптимізм з'являється від народження і не зникає навіть коли їх несуть на цвинтар. На Рівненщині місцеві мешканці застукали коліярів на тому, що вони «проріджують» леґендарний «Тунель кохання». Абориґени зчинили за допомогою медій галас, бо знищувати те диво природи — злочин.
З олімпійським спокоєм і всепереможним оптимізмом у прес-службі Львівської залізниці порадили засобам масової інформації акуратно поводитися з такими повідомленнями, бо залізничники в нас і волошку в полі не зобидять. Арґументація їхня залізобетонна: «Спростовуючи поширену недостовірну інформацію, Львівська залізниця наголошує, що під'їзна залізнична колія станції Клевань, яка веде до ТОВ "ОДЕК" Україна, справді перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця". Вона проходить через лісовий масив та використовується двома аґентами. Звернень колієкористувачів про недотримання габариту наближення до колії залізничникам не надходило».
От не було звернень і «до побачення», а пеньки в «Тунелі кохання» — то плід чиєїсь хворої уяви. Все так оптимістично, що хочеться навчитися говорити мовою залізничної прес-служби.
В «Тунелі кохання» романтики зараз не спостережувано
12.11.2013