Не всі пасіонарні особистості поїхали з Західної України в столицю боротися із ще одним «злочинним режимом». На місцях залишились люди, які «кажуть», потім з цього народжується «інформація з перевірених джерел», хоча й без того на наших теренах є з чого тішитися.
Цілком адекватні люди зараз на серіо почали обговорювати тему таємної тотальної змови проти Галичини. Мовляв, якась дуже підступна персона (ляльковод, якому Карабас Барабас не гідний чистити мешти) в потаємних кабінетах влади задумала кардинальне переформатування країни. Полягатиме воно в тому, що три галицькі області об'єднають в один анклав (хтось каже — резервацію) з правами автономії на кшталт кримської, але насправді та автономія ніяких прав не матиме, бо родзинкою цієї «качки» є те, що столицею галицького утворення буде славне волинське місто Луцьк.
Тобто в населеному пункті, найвідоміший кавальчик якого зображено на двохсотгривневій купюрі, сидітиме гауляйтер з командою і керуватиме Галичиною згідно з веліннями і потребами політичних моментів. Креативній голові, яка таке вигадала, варто купити нову гарну панамку, бо навіть тверезі люди, розуміючи повну абсурдність такої казки, бідкаються на тему «а що ж буде, якщо?».
Інтриґа менша, але вже цілком правдива, коїться з галицькими обласними державними адміністраціями, яким галицькі обласні ради висловили недовіру і, позбавивши їх повноважень, наказали пакувати манатки. Державні урядники не дуже налякалися, а львівський не так давно призначений губернатор Олег Сало навіть попередив: «Забирають повноваження, тоді на завтрашній день закривається все фінансування, перекривається казначейство. За якими статтями відправляти гроші? Завтра ні пенсій, ні зарплат не будемо платити. Хто за це відповідатиме? Де здоровий глузд?».
Панові Салу пасувало б знати історію, яку розповів трошки раніше міський голова Рівного Володимир Хомко. В цьому також славному місті конфліктна ситуація вийшла на міжнародний рівень, а була спричинена затримками коштів казначейством. Мер нервувався, бо з польським Любліном рівняни працюють за трьома ґрантами. Поляки, аби ті програми функціонували, перерахували кілька мільйонів в Україну, де ними зацікавилося страшне і незрозуміле для Європи Держказначейство. Колись поляки жартували, що існує straszny rosyjsky potwór Cheburaszka, тепер навчаться вимовляти Kaznaczejstwo.
Краще мати справу з оцим симпатичним мутантом, ніж з державними структурами
А може, і не навчаться, бо всі ми маємо за плечима досвід Радянського Союзу, де можна було знаходити шпарини, бо інакше до зарплати не доживеш. От в Тернополі вирішили не зв'язуватися з державними структурами, і польське місто-побратим Хожув передало потрібне для наших теренів натурою. «Поляки щиро вболівають за українців та всіляко допомагають нам. Вони передали для Євромайдану теплі речі, ковдри, спальні мішки, сумки. Приносили все це небайдужі люди, а мерія Хожува забезпечила транспортування гуманітарної допомоги», — розповів заступник міського голови Іван Хімейчук, який то все добро привіз. От прийшов своєрідний Святий Микола і зробив нужденним подарунок.
Та й загалом Тернопіль в плані незрозумілих і подекуди казкових історій, напевно, дасть фору іншим містам. Бо як пояснити таку інформацію від прес-служби місцевої прокуратури? «16 грудня до Тернопільського міськвідділу міліції зателефонував невідомий і заявив, що через тиждень буде заміновано Майдан Незалежності у Києві. Уже наступного дня знайшли "мінера". Ним виявився 23-річний житель Чернівецької області. Молодий чоловік пояснив, що повідомлення про замінування є неправдивим, він лише хотів перевірити готовність правоохоронців до реагування на такі ситуації».
От такий собі «через поле, через гай ходить хлопчик Помагай». Найближчими роками громадянин буде перевіряти готовість людей у мундирах за інших обставин і на Майдан Незалежності, напевно, не поїде. Зрештою, в Києві своїх «мінерів» не бракує, які роблять по телефону атентат на станції метро тричі на день. Їх, щоправда, не знаходять так швидко, як у Тернополі.
24.12.2013