Минає вже вічність від того часу, коли ми зійшлися втрьох і було вимовлене фатальне й сакральне, універсальне і карнавальне — Бу-Ба-Бу...  Ю. Андрухович, Аве, «Крайслер»!, 1993.  

  Олександр Бойченко. Більше/Менше. Чернівці: Книги – ХХІ, 2015. 200 с.   Книжки треба перечитувати. Змінюється факт – змінюється інтерпретація факту – змінюється людина, яка факт інтерпретує. Таким є ланцюжок (само)пізнання. Збірка «Більше/Менше» Олександра Бойченка складається з його виступів, колонок, есеїв, статей etc., оприлюднених протягом 2005–15-го. Читали тоді. Перечитаємо нині. Може статися, побачимо, як міниться людина. Пощастить – то включимося до процесу.  

 

  Маріанна Кіяновська. 373. ‒ Львів : ВСЛ, 2014. ‒ 258 с.   Маючи серце і розум, проявляй або то, або то Разом проявиш їх, разом тебе проклянуть. Фрідріх Гельдерлін   Чуєш? ‒ з моїх легень білі птахи кричать... Маріанна Кіяновська  

 

Олекса Мишанич, промотор неолатиністики в Україні, мав багато титулів. Окрім того, він любив запашну каву і любив її варити. Часто іронізував: це – справжня кава, а не те, що ваша, «львівська», з акцентом на пом’якшеному «сь». У його відділі збиралися цікаві люди: Соля Павличко, Оксана Пахльовська, історики літератури з усієї України. Тут вони знаходили надію, що їхні наукові ідеї зреалізуються, тут вони знаходили однодумців і сприятливе середовище для спілкування.

  Анжела Нанетті. Мій дідусь був черешнею / Переклад Андрія Маслюха. Л.: Видавництво Старого Лева, 2015. 136 с.   Людина не помирає – її душа переселяється у тваринку. Людина не помирає, а перероджується в іншій людині. Людина не помирає, лише перетворюється на дерево… Розумники називають це примітивними віруваннями. Зазирніть до ніжної і мудрої книжки Анжели Нанетті і назвіть це надією.    

Як правильно читати дітям і що саме читати – вдома і в школі,  чому особливо сьогодні читання – дуже важлива річ, як читають українські підлітки і не тільки про це розповідає ініціаторка та координаторка проекту «Вся Україна читає дітям» та президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва Уляна Баран.     – Уляно, розкажіть про проект «Вся Європа читає дітям» і як розвивається ця ініціатива в Україні?

 

Тамара Гундорова. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми. – Київ: Грані-Т, 2013. – 548 с.     Транзитність здається нам винятковою ознакою нашого часу. Варто поглянути на міфології та релігії, філософські системи і дискурси, і ми збагнемо, що, не помиляючись, помиляємося.