Богдан Сольчаник. Кухні мого покоління: вірші / Передмова Олександра Неберикута; Ілюстрації та обкладинка Олени Голубятнікової; Відповідальні за випуск Ірина Швець та Марічка Погорілко. – Львів, 2014. – 76 с.   На Форумі видавців 2014 у Львові, як завжди, було багато відкриттів, багато підсумків, багато вибухів і багато актуалізацій нового-давно-забутого-старого. Продано низку книжок. Відбулося багато презентацій, вечорів і розмов.  

  Лідія Осталовська. Акварелі. Переклад з польської Андрія Любки. – Чернівці: «Книги – ХХІ», 2014.   У наборі акварельних фарб немає білої. Якщо треба щось висвітлити, художник робить це за рахунок білизни паперу. Героїня досліду Лідії Осталовської, Діна Ґотлібова, натхненно малює акварелі. У 1944 році в Аушвіці вона пише за наказом доктора Менґеле портрети ромів, яких буде знищено в експериментах з чистоти раси… У цій немонохромній історії без гепі-енду білому доведеться пробиватися самотужки.  

  Лідія Осталовська. Акварелі. Переклад з польської Андрія Любки. – Чернівці: «Книги – ХХІ», 2014.  

  Романа Романишин і Андрій Лесів. Війна, що змінила Рондо. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 40 с.  

  Сергія Жадана дивують дві категорії людей: ті, хто голосує за «Опозиційний Блок», та ті, хто не танцює на його спільних з «Собаками в космосі» концертах. Сам він дивує навколишніх безпроблемністю «доступу до тіла», широтою, але водночас і простотою мислення, щирим юнацьким драйвом. Молодь бачить в ньому бунтаря та «вічного революціонера». Ті, кому за 30, цінують Жадана як літописця епохи дев’яностих. Його «Собаки» грали в християнських оркестрах, а сам він під час концертів одягає на ліву руку вервечку. 7 лютого Сергій Жадан виступив у Львові.

  Зоя Казанжи. Якби я була / Переклад з російської: Оксана Думанська. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 240 с.  

 

Цьогоріч «Каменяреві» – найстаршому діючому видавництву Західної України – виповнюється 75 років. З часів здобуття незалежності видавництво очолює редактор, що підготував до друку понад тисячу книг, журналіст і надзвичайно ерудована людина – Дмитро Іванович Сапіга. Народився у 1947 році в селі Городжів на Львівщині. Мав поважний фах інженера, але бажання працювати з книжкою перемогло, на заваді не стала навіть менша майже в три рази, порівняно з виробництвом, зарплата.

  Зиґмунд Бауман, Леонідас Донскіс. Моральна сліпота. Втрата чутливості у плинній сучасності / Перекл. О. Буценко. К.: Дух і літера, 2014. 280 с.    

  Владо Жабот. Суккуб / Переклад зі словенської Мар’яни Климець та Наталії Хороз. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2014. – 172 с.   Здавалося б, чим можна заманити пересічного читача, крім оголеного людського тіла? Хіба що відомим прізвищем автора. На жаль, із творчістю провідного словенського письменника Владо Жабота, книжки якого отримали численні нагороди, українці майже не знайомі.