Вона будує містки, зшиває історію Штатів і їхніх мешканців докупи. З цього погляду, історичний матеріал – проекція, терапія, модель. Надзавдання – з уламків відбудувати цілість, з уламків біографій і стосунків – соціальне мереживо. Можливо, навіть не відбудувати, а вибудувати, бо себе можна хіба вибудувати, зокрема і передусім з уламків, склеїти їх надіями, прихильністю, любовʼю, прощенням.

Йдеться загалом про українсько-польські стосунки в минулому і теперішньому, про умови збереження українськости в Польщі, про втечі з Польщі і повернення, про розбіжності у родинах на ґрунті національного самовизначення, про школу, церкву, хор і футбол.

На продовження і розширення фестивальної діяльності  Місяця авторських читань  львівська Мистецька рада «Діалог»  видала український переклад книги Душана Душека «Просте речення про любов» .Це збірка трьох новел: у м'якій обкладинці, ніжна в усіх сенсах – ідеальний подарунок до Дня закоханих для любителів хорошої літератури.

Тут, наче на долоні, людина війни зі всіма її страхами, сподіваннями та зухвальством, яка розуміє смертний фінал. І від цього усвідомлення тексти заряджені сильною екзистенційною напругою, що дало підстави порівняти «Спомини фронтовика» із твором «У сталевих грозах» Ернста Юнґера.

Висока трагічна нута від  усвідомлення марності людських поривань і пафос  незнищенності  всього сущого, які на диво звучать в унісон, і творять феномен його поезії.

Це тексти добре націленого, кайфуючого драматурга, який усвідомлює, що здатен створити близький до самодостатнього твір: і для вдумливого читання, і для втілення в розкутому та, водночас, напруженому сценічному варіанті. 

Йозеф Рот максимально використовує нагоду для привернення уваги центрально- і західноєвропейської публіки до українців та України, яка належить до Європи й культурно, і ментально, тож уже бодай тому вартує уваги і введення в європейський дискурс та наратив.

У репортажі «Львів, місто», центральній частині триптиху, провідним мотивом обрано розмаїття краю: мов, релігій, культур, барв. Цю наскрізну думку Рот повторює в різних варіаціях.

Рот сприймає Україну як цілість, розірвану між Польщею та большевицькою Росією. Це той рідкісний випадок (у журналістській діяльності письменника буде ще один такий епізод), коли він бачить Галичину частиною України. 

Та обставина, що Йозеф Рот народився в Галичині, де так чи так контактував з різними культурами і релігіями, вплинула на його бачення Галичини й українства. Своєю чергою європейський світ, у Берліні однаковою мірою, як у Відні, Празі чи Парижі, сприймав події з Півдня Європи та її Сходу через інтерпретації Рота як кореспондента: той формував їхнє бачення України й Галичини.