Не знаю, як вас, віряни, але мене реальні щупальця Росії на Галичині лякають на порядок більше, ніж примарний сатана

За допомогою взаємодії звуків, світла та зображення в мистецькому просторі Олег Чорний хоче звернутись до інтуїції глядача, ніби до якоїсь останньої інстанції, наділеної владою врятувати від тиску сучасності. Але не тільки...

Невже ці виконавці та музиканти такі геніальні, незамінні та визначальні, що ми готові їм стабільно пробачати різні прояви зневаги до України?

Століття за століттям ми знаходимо можливість здобувати владу над іншими завдяки власній масовості та спостерігати втоптування когось силою натовпу

Все, що ми так старанно витісняли й придушували в собі, нарешті знайшло де втілюватись в життя цілком «безпечно», безкоштовно, без зайвих смс, з легкою можливістю реєстрації.

Свобода — це наслідок пошуків істини й бажання усвідомити себе, це складні протиріччя, логічні суперечності, виклики світогляду. Не розкидаймося цим словом

Читання – це не дар еволюції на генетичному рівні. Тому не намагайтесь комерціалізувати те, що нам нині потрібно для виживання, як дихання

Ворога перемагаєш, коли перестаєш його сприймати як вічне зло, коли побачиш, що в ньому немає нічого сакрального і надприродного.

Чи здатна наша мова стати тлом для того, щоб завершити розмову про XX століття? Чи вистачить нам слів і як з ними продовжувати жити? Як потім використовувати ту ж мову для розмов про прекрасне? Людське, буває, входить у таку темряву, де нема мови, зрештою, як і самої людини.

Ми любимо жанр інтерв’ю, бо парадоксально не любимо свого спілкування. Нам зручніше приховувати справжнє в собі, щоб могти подобатись умовним іншим.