Переклади з польської мені потрібні для того, щоб я сама для себе могла зрозуміти: ким я є, звідки походжу. І мою Галичину не можна зрозуміти без польського, єврейського й австрійського контексту.
Бієнале стало прикладом соціального експерименту із побудови довіри – масштабного позадисциплінарного колективного «ексерсайзу», який відбувся рівно настільки, наскільки учасники були до нього готові.
Майбутнє – це те, що чекає попереду, чи те, що стається вже тут і тепер? Як воно пов’язане з технологіями? Яким його бачать митці? Чи знайдеться в майбутньому місце для людини?
Уся цінність Франсуази Саґан – у змалюванні міжлюдських взаємин: любовних трикутників, квадратів, трапецій, у віртуозному володінні словом, легкій, невимушеній мові, яка несе на своїх хвилях.
Архітектуру розглядають по-різному: як мистецтво, матеріалізований світогляд, «музику в камені», але через всі прагматичні та поетичні трактування розкривається її роль в житті людини.
Це три мої композитори. «Мої» – я їх так називаю. З Янівським – понад 20 пісень, з Білозором – 24 пісні, 7 пісень – з Івасюком. З Івасюком мало. Надто скоро він пішов, а перспективи були великі і наші плани були грандіозні! На жаль…
Унікальна підбірка світлин міжвоєнного часу, зроблених Товариством охорони могил – вшанування пам'яті українських січових стрільців та Української галицької армії
Львівський театр ляльок вирішив повернути нас до розмови про Львів між війнами та підняти дискурс на новий рівень: колектив готує виставу «Танґо смерті» за однойменним романом Юрія Винничука.
