16 липня, на 29-ту річницю проголошення Декларації про державний суверенітет, в Україні набув чинності закон про мову. Переживши спротив опонентів, подолавши низку перешкод у законодавчому органі, прорвавши пелену суспільної інерції – мовний закон почав діяти якраз у дату, одну з найбільш символічних у процесі українського державотворення.
Подібно до того, як декларація суверенітету стала лише частиною шляху до Незалежності, так само і закон про мову лише відкриває дорогу до забезпечення української мови тими правами, котрі їй мають належати як державній. На тому шляху надалі стоять загрози. Як можна пересвідчитися з цього нашого тексту, найближчі кроки, котрі державі слід здійснити для імплементації цього закону, залежать передусім від Кабінету Міністрів, котрий мусить заопікуватися формуванням підзаконних актів і наповненням кадрами, але також і парламенту, котрому може запрагнутися змінити норми «мовного» закону у наступному скликанні. Адже після дострокових парламентських виборів ці ризики, очевидно, зростуть.
Редакція Z підготувала повний перелік новацій, котрі запроваджує закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», і склала хронологію, за котрою статті цього документу набуватимуть чинності одна за одною. Набираймося терпіння, але й наполегливості: попереду ще 11 років.
Із липня 2019 року
Закон про мову офіційно вийшов друком 16 травня. Відтак, розпочався двомісячний відлік до моменту, коли він почне діяти. Так склалося, що рубіж припав якраз на 16 липня – річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет. Випадковість, але дуже символічна.
Частина пунктів закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набула чинності вже цього вівторка. Наступний важливий етап поступової імплементації настане через півроку – за шість місяців почне діяти ще низка положень акту, вже суворіших. Через півроку також розпочнуть роботу офіційні інституції (зокрема уповноважений із захисту державної мови).
Норми закону впроваджуватимуть поступово, аби дати змогу підготуватися як державним інституціям, так і бізнесу та звичайним громадянам. Повністю закон набуде чинності аж через одинадцять років – останніми будуть норми, котрі стосуються ЗНО.
Отож, із 16 липня закон уже цілком офіційно маніфестує:
«Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова»;
«Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації»;
«Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».
Закон зазначає, що статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання для органів влади та місцевого самоврядування, а також у всіх публічних сферах суспільного життя. При цім закон не втручається у мову приватного спілкування.
Всупереч «страшилкам», закон не передбачає жодних кримінальних покарань за порушення мовного законодавства. Мовні патрулі й мовні інспектори залишаться вигадкою Lifenews.
Народний депутат Ганна Гопко з примірником парламентської ґазети, у котрій вийшов текст закону
Із вівторка набула чинності норма закону, котра передбачає, що «кожний громадянин України ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ володіти державною мовою». Ця стаття звучить суворо, втім слово «зобов’язаний» зовсім не означає того самого, що «змушений». Жодного громадянина України не зможуть покарати за те, що він не вивчив або не хоче вчити української мови. Це справа його вибору. Втім, той вибір може супроводжуватися втратою доступу до окремих привілеїв життя суспільства: особа, що не знає державної мови, не зможе стати на державну службу (пряма заборона) або не зможе здобути вищу освіту (через неможливість скласти вступний іспит).
Держава, зі свого боку, бере на себе обов’язок забезпечити кожному громадянинові можливості для опанування державної мови – починаючи із дошкільних закладів для українців найменшого віку й до безкоштовних курсів уже для дорослих.
Володіння державною мовою стане необхідним критерієм при прийнятті на високі посади та державну службу, а також при наданні українського громадянства. Підтвердженням знань виступатиме сертифікат, який видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.
Тестування на рівень володіння українською мовою розпочнуться через два роки. Таким чином, цей час слугуватиме перехідним періодом, протягом котрого охочі матимуть змогу пристосуватися до нових вимог закону і вивчити українську мову на належному рівні.
Українська мова стає мовою засідань, публічних заходів, офіційних зустрічей та робочого спілкування в органах державної влади, місцевого самоврядування, у державних та комунальних компаніях. Закон передбачає: якщо під час офіційного заходу використовується інша мова – організатори мусять подбати про переклад державною.
При цім закон передбачає, що під час найрізноманітніших публічних заходів поза межами офіційних установ – на зборах, конференціях, виставках, семінарах, тренінгах – може застосовуватися і будь-яка інша мова. Але якщо співорганізатором виступають державні або комунальні служби, то вони мусять забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою в тих випадках, коли цього вимагає хоча б один учасник заходу.
Офіційно, українська мова стала єдиною допустимою мовою у Збройних силах України – як мова документів, статутної комунікації та команд.
Мова службової діяльності правоохоронних органів – українська. Втім, у окремих випадках (комунікація з особою, що не володіє українською) правоохоронцям дозволятиметься перейти на інакшу мову. Було би добре, аби на це звернув увагу міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, котрого навіть тягали до суду через уперте бажання розмовляти під час офіційних публічних заходів російською мовою...
Українська мова стає базовою у сфері охорони здоров’я. Російськомовні – ні, не вмруть через незнання мови, як це змальовували «регіонали» – зможуть отримати персональне обслуговування комфортною для себе і для медика мовою.
Подібна формула закладена й у сфері транспорту: ніхто не заблукає в просторі через своє незнання української мови – за згоди сторін пасажир зможе отримати послугу прийнятною мовою. При цім мовою оголошень та диспетчерських функцій буде українська.
Все програмне комп’ютерне забезпечення, яке продаватимуть в Україні, мусить мати користувацький інтерфейс українською або принаймні однією з мов ЄС. Державні установи мають використовувати комп’ютерні програми, адаптовані під українську мову.
Закон передбачає, що при вжитку в Україні топографічні назви не перекладатимуть іншими мовами, а передаватимуть «за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою». Тобто на офіційному рівні більше не буде російськомовного варіанту «Киев», а буде «Кыйив», більше не буде «Днепр», а буде «Днипро». Знову ж таки, вимога не поширюватиметься на приватну комунікацію, а лише на офіційну документацію, масові медії, мапи, енциклопедії, підручники.
У трудових відносинах нікого не можуть примушувати до використання на роботі інакшої мови, ніж державна.
Закон передбачає винятки для випадків, коли йдеться про дотримання мовних прав корінних народів і національних меншин, або про комунікацію з іноземцями.
До жовтня 2019 року
Протягом трьох місяців після вступу закону в силу Кабінет Міністрів має сформувати склад Національної комісії зі стандартів державної мови і призначити уповноваженого із захисту державної мови.
До повноважень Національної комісії зі стандартів державної мови належатиме затвердження правописних змін, термінології, стандартів транскрибування і транслітерації. Комісія затверджуватиме вимоги для рівня володіння державною мовою іноземцями та посадовцями, а також організовуватиме іспити, видаватиме сертифікати володіння мовою.
Комісія складатиметься з дев’яти членів. Склад комісії підбиратиме міністр освіти за поданням інших відомств (зокрема Міністерства юстиції та Міністерства культури), а також Національної академії наук.
Колишній голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко не сперечається: екзамени – потрібні
Уповноважений із захисту державної мови захищатиме права громадян на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя. Мовний омбудсмен розглядатиме скарги на дотримання вимог законодавства про державну мову, ініціюватиме службові розслідування, а також клопотатиме про притягнення посадовців до дисциплінарної відповідальності.
Мовного омбудсмена обиратимуть на мініконкурсі – Кабінет Міністрів вибиратиме уповноваженого серед трьох кандидатур, поданих уповноваженим Верховної Ради з прав людини, міністром юстиції та міністром культури.
До січня 2020 року
Всі державні та комунальні служби протягом пів року мусять підлаштувати свої нормативні акти під новий закон.
Кабінет Міністрів має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови.
Уряд до середини зими мусить подати на розгляд Верховної Ради проект закону про порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин.
Із січня 2020 року
Уся реклама на телебаченні, радіо, а також у пресі має подаватися українською мовою.
До квітня 2020 року
Через пів року після свого призначення уповноважений з захисту державної мови зможе розпочати повноцінну роботу зі скаргами громадян, а також узятися за наглядові функції.
Уповноважений або його представники можуть безперешкодно відвідувати органи влади, вимагати копії документів тощо. До порушників застосовуватимуть стягнення.
Приватним компаніям за порушення мовного законодавства загрожуватимуть штрафи.
Мовні інспектори стали натхненням для купи жартів та мемів
Із липня 2020 року
Мине рік з дня набуття законом чинності – і в наукових виданнях заборонятиметься публікувати статті російською мовою, а лише українською або англійською чи мовами ЄС.
Захист дисертацій ітиме державною або англійською. Аналогічно – з мовою наукових конференцій та «круглих столів», семінарів і симпозіумів.
Медичні установи мусять перейти на діловодство українською мовою. Національна комісія зі стандартів державної мови запропонує лікарям стандартизовану медичну термінологію.
Мовою документообігу та діловодства для всіх юридичних осіб, котрі входять у комунікацію з органами влади або державними та комунальними службами (листування, звіти), мусить бути винятково державна мова. Водночас, внутрішня документація може надалі продукуватися зручною мовою.
Із січня 2021 року
Державна мова стане «дефолтною» для українського сервісу: підприємства та організації всіх форм власності муситимуть обслуговувати клієнтів державною мовою.
Втім, на прохання споживачів зможуть виконати послугу іншою мовою, «прийнятною для сторін». Жодного примусу та мовної поліції не буде.
Із липня 2021 року
Мине два роки після того, як закон почав діяти, – розпочнеться тестування претендентів на посади в органах влади та державній службі, а також іноземців, котрі прагнуть прийняти українське громадянство.
Державною мовою муситимуть володіти Президент, міністри, голови адміністрацій, керівники правоохоронних відомств, депутати, державні службовці, судді, поліціянти, офіцери, адвокати і нотаріуси, вчителі й медики та ін.
Рівень вимог формуватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.
Зеленський як Президент використовує українську мову, Разумков затявся розмовляти російською
Особи, котрі претендуватимуть на найвищі посади, муситимуть скласти іспит й одержати «мовний» сертифікат. Відтак перед кожними виборами (і без того яскравими) нас чекатиме нова забава – мовні іспити серед політиків.
Водночас для низки осіб, котрі уповноважені на виконання функцій держави, буде достатньо диплома про повну середню освіту (поліціянти, військовослужбовці, місцеві депутати тощо).
Через два роки розшириться простір використання державної мови у сфері культури.
Передбачено, що мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів стане державна мова. Застосування інших мов дозволятиметься лише тоді, коли це виправдано творчим задумом.
Конферанс мистецьких заходів має здійснюватися державною мовою. А якщо ведучий не володітиме державною мовою, організатор муситиме забезпечити синхронний або послідовний переклад.
Театральні вистави у державних і комунальних театрах ітимуть українською мовою або ж супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів чи звукового перекладу. Ця норма не поширюватиметься на приватні театри.
Фільми, вироблені в Україні, поширюватимуться і демонструватимуться українською. Репліки іншими мовами мають озвучуватися або субтитруватися державною мовою.
Іноземні фільми потрібно дублювати або озвучувати українською мовою. При тім кінотеатри матимуть право показувати іноземні фільми з оригінальною доріжкою й українськими субтитрами.
Вистава «Мина Мазайло» у Центрі Курбаса в Києві. Тут російськомовні репліки ну точно виправдані творчим задумом
Через два роки українські видавці муситимуть видавати державною мовою щонайменше половину своїх видань.
Книгарні муситимуть відвести україномовній книзі половину полиць (а точніше, половина назв мусить бути українською). Виняток – спеціалізовані книгарні для національних меншин, книгарні іноземними мовами (авжеж, навіть російською).
Із січня 2022 року
Закон передбачає, що через два з половиною роки розпочнеться поступова українізація газет і журналів.
Із 2022 року всі загальнодержавні друковані видання в Україні муситимуть перейти на українську мову або принаймні видавати частину тиражу державною мовою. В кіосках половина назв муситиме належати виданням українською мовою.
Через п’ять років ця норма пошириться також на місцеві видання.
Із липня 2022 року
Інтернет-магазини мусять встановити україномовні сторінки як основні версії на своїх сайтах. Водночас вони зможуть підтримувати й онлайн-версії інакшими мовами.
Усі ґаджети, що продаються в Україні, муситимуть мати програми з повноцінним інтерфейсом українською мовою.
На третій рік закону розпочнеться українізація медій – друкованих та онлайнових
Мине три роки після набуття законом чинності – почнуть діяти зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, котрі встановлюватимуть штрафи за порушення мовного законодавства.
Ігнорування вимог закону на офіційних засіданнях чи в діловодстві, у судочинстві, в поліції, на кордоні – матиме наслідком накладення штрафу від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів. За порушення закону, котре відбулося в сфері освіти, науки та культури або в рекламі, – 200–300 мінімумів. У масових медіях можна наразитися на штраф розміром 400–500 неоподаткованих мінімумів.
Винуватцям можуть пробачити перше порушення, обмежившись попередженням. Натомість за повторне порушення загрожуватиме більший штраф.
Закон також передбачає штрафування окремих посадовців за відмову ними виконати вимоги Уповноваженого із захисту державної мови.
Із липня 2024 року
Мінімальна частка української мови в ефірі загальнонаціональних телеканалів та радіостанцій зросте із 75% до 90%, а місцевих та регіональних – із 60% до 80%.
Усі регіональні та місцеві друковані видання муситимуть перейти на українську мову або принаймні видавати частину тиражу державною мовою.
Із січня 2030 року
Останні новації мовного закону набудуть чинності через десять з половиною років: у 2030 році зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься лише українською мовою (за винятком ЗНО з іноземних мов).
16.07.2019