Повідомлення про страти, які надходять з КНДР, стали для споживачів новин чимось звичним, статистикою. На відміну від аналогічних повідомлень зі США, окремі північнокорейські аутодафе ледь не перестали вважатися приводом для повідомлень. Але у випадку страти Чана Сона Тека йдеться аж ніяк не про статистику. Адже страчений був не лише вуйком чинного північнокорейського диктатора Кіма Чена Ина та його ментором, він ще й був фактично другою особою у пхеньянській владній ієрархії.    

Було очевидним, що серйозна сварка між Європейською Унією та Росією після провалу Угоди про асоціацію між Україною і ЄУ неминуча. Хоча мало хто передбачав, що в авангарді антиросійського фронту зненацька опиниться саме Німеччина. Котру досі вважали ледь не другом Москви.    

Наслідки Вільнюського саміту Східного партнерства з певних міркувань можна назвати перемогою Кремля. Бо, якщо винести за дужки шизофренічну поведінку українського керівництва в питанні зовнішньополітичної орієнтації, то й дійсно, саме шалений російський тиск врешті-решт змусив Київ відмовитися від підписання. Але перемога ця принесе Росії значно більше проблем, ніж бонусів.    

Триста літ минає, як шотландський люд у британському ярмі конає… Так на український лад може заспівати кожен амбітний шотландець, який вже давно вирішив, як він проголосує на референдумі про незалежність через 10 місяців. А шотландський уряд тим часом визначився з господарською програмою суверенного краю та економічним обґрунтуванням незалежності.    

«А що таке Велика Британія? Маленький нікому не цікавий острівець, на який ніхто не зважатиме». Так висловитися про славетне Об'єднане Королівство дозволив собі прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, спілкуючись з журналістами в межах саміту G 20, який відбувався на початку вересня в Санкт-Петербурзі. Цей коментар прозвучав у контексті твердої позиції Лондона щодо сирійського питання, яке на саміті фактично затінило всі інші пункти порядку денного.      

Якщо у сусідів Росії існувала ілюзія, що з відставкою Геннадія Онищенка з посади головного санітарного лікаря РФ припиняться й експортно-митні війни, то тепер вона остаточно розвіялася. Москва не лише не припинила ті «бойові дії», які вже вела, але й планує розширити фронт протистояння. Незабаром на експортні санкції може наразитися й Польща.    

Президентські вибори в Таджикистані виграв чинний президент Емомалі Рахмон. Результат більш ніж очікуваний. Не готова ще країна до нового лідера.    

Всі ми чудово знаємо про Карибську кризу, коли восени 1962 року заледве не спалахнула ядерна війна. Про те, що світ ще раз стояв на порозі атомного апокаліпсису  двома десятиліття опісля, широкий загал дізнався лише цими днями. А ця криза без сумніву змінила хід «Холодної війни».    

Дочасні вибори Палати Депутатів чеського парламенту замість того, аби прояснити політичні справи республіки, ще більше їх заплутали. Хто формуватиме уряд? Чи можлива коаліція взагалі? Чи не виникне потреба у ще одних дочасних виборах? Місцеві політологи можуть лише ворожити на кавових фусах.    

Минулого тижня в Азербайджані відбулися чергові президентські вибори, чи, як жартували самі азербайджанці, вибори президента Алієва. Втретє поспіль президентом став Ільхам Алієв. І хоч опозиція заявляє про «найбруднішу виборчу кампанію» в історії країни, чинний президент таки має стабільну підтримку більшості населення, а на міжнародній арені задовольняє головних ґлобальних гравців.