Боснія і Герцеговина знову у вогні. Картинки силових протистоянь відсвіжують в пам’яті буремні 90-і, коли в краю бушувала нещадна громадянська війна. Про вбитих, на щастя, ще не надходило повідомлень, а от число поранених вже перевалило за дві сотні. Багато експертів назвали вуличні сутички в містах країни «антикорупційною революцією».
Протести, що переросли в силове протистояння, почалися у вівторок в місті Тузлі. Місцеві мешканці висловлювали своє обурення корупцією серед чиновників та наслідками грабіжницької приватизації, через яку закрилося багато промислових підприємств, а отже, стрімко зросло безробіття, запанувала нендза. Варто зазначити, що Тузла вважалася за один з найважливіших індустріальних центрів колишньої Югославії. Саме тут розміщено багато заводів важкої індустрії, хімічної промисловості (Polihem, DITA, Konjuh, Resod-Guming), енергетики, продуктів харчування, напоїв. Поруч з містом — багаті поклади мінеральної та енергетичної сировини, які свого часу стали вирішальним чинником економічного розвитку краю. Довоєнний економічний лад в районі Тузли характеризувався стрімким розвитком важкої промисловості та основних галузей економіки. Саме тому деіндустріалізація міста так болісно вдарила по соціальному життю його населення, яке становить 130 тисяч осіб.
«Цілий рік без зарплатні, без соціальної допомоги, медичного забезпечення, 14 років без зарахування стажу праці», — скаржиться на камеру один з протестувальників. Інший нарікає на місцевий уряд: «Зруйнували наше майбутнє. Ми хочемо, що вони пішли геть!».
Але Тузлою бунтівна активність не обмежилася. За два дні географія протесту розширилася, охопивши 33 міста країни, у тім і столицю Сараєво. Відразу варто зазначити, що протести охопили тільки мусульмано-хорватську Федерацію Боснії та Герцеговини. У Республіці Сербській поки не дійшло до інцидентів.
Демонстрації поступово переростали в запеклі вуличні бої зі жбурлянням бруківки, коктейлів Молотова. Правоохоронці відповіли водометами, ґумовими кулями, світлошумовими гранатами тощо. Далі протестувальники кинулися до урядових будівель, почалися масові захоплення й підпали. Запалав навіть Президентський палац в Сараєво. Щойно після цього уряд Федерації закликав протестувальників на перемовини.
Багато експертів припускають, що коріння нинішнього конфлікту в країні сягає ще Дейтонських угод 1995 року. Нагадаймо, що 14 грудня 1995 року на військовій базі США в Дейтоні (штат Огайо) лідер боснійських мусульман Алія Ізетбегович, президент Сербії Слободан Мілошевич і президент Хорватії Франьо Туджман підписали угоду про припинення війни в Боснії і Герцеговині. Дейтонська угода водночас заклала основу конституційного устрою країни, який зберігається до сьогодні.
Експерти нарікають, що створена Дейтоном система виявилася громіздкою і малоефективною. Минулими роками західні політики активно закликали Сараєво до реформи адміністративної системи й ухвалення нової конституції. Цей план, зокрема, дозволив би прискорити зближення Боснії і Герцеговини з Європейською Унією. Але щоразу ті ініціативи натикалися на брак взаємної довіри між лідерами мусульман, сербів і хорватів. Зокрема, сербська сторона докладає найбільше зусиль, аби зберегти статус-кво. Тому досі згоди щодо трансформації системи не досягнуто, а отже, конфлікти на кшталт того, що спалахнув у Тузлі й поширився на всю Федерацію Боснії та Герцеговини, можливі й надалі.
10.02.2014