«Це день ганьби для об'єднаної Німеччини», – емоційно заявив генеральний секретар баварської партії ХСС Андреас Шоєр, коментуючи минулотижневі події у ландтазі в Ерфурті. Депутати тамтешнього земельного парламенту обрали прем'єр-міністром Тюрінгії представника Лівої партії Бодо Рамелова (Bodo Ramelow).                        Бодо Рамелов

Останні кілька днів Туреччина перебувала у фокусі світових телеканалів. Сюди одна за одною прибули дві впливові особи. Одна, щоправда, впливова зі знаком «плюс», інша — зі знаком «мінус». Обидві вони створили чимало приводів для новин, і то непростих, знакових, першошпальтових. Йдеться про апостольський візит Папи Римського Франціска і державний візит президента Росії Путіна.    

28 листопада російські телеканали назвали «чорною п'ятницею», хоч світла частина доби щойно починалась. Але феєричні падіння на російських фондовому і валютному ринках вже встигли відбутися. Падіння було запрограмованим давно. А от «феєричність» вийшла прямим наслідком події, що сталася день перед тим, — 166-ї зустрічі ОПЕК.    

У Сполучених Штатах тривають акції протесту, що спалахнули після винесення виправдального вироку капітану поліції Даррену Вілсону. Тому самому полісменові, який у серпні цього року в місті Ферґюсон застрелив 18-річного афроамерканця Майкла Брауна. Велике журі присяжних визнало правоохоронця невинним. Що це? Провал американського правосуддя чи, може, навпаки — його велика звитяга?    

​ Прем'єр-міністр Японії Шіндзо Абе розпустив парламент. Деякі експерти назвали такий крок «політичним харакірі», від якого в цьому конкретному випадкові недалеко й до харакірі натурального. Проте інші фахівці обстоюють думку, що то був єдиний шанс прем'єра втриматися на політичному вістрі, попри масу проколів у його «абеноміці».    

Вже давно наддержава Росія не зазнавала такої міжнародної ганьби, як на саміті G20 в Австралії. Кадри з Володимиром Путіним з Брісбена нагадували шкільні ігри, коли клас оголошував бойкот учневі, який серйозно проштрафився перед товариством. Хоча всі учасники дійства розуміли, що це не гра – тут вирішувалося питання війни і миру.    

Аґресивна політика Кремля і, як наслідок, економічна ізоляція Росії змушують країни Європи чимраз активніше замислюватися над питаннями енергетичної безпеки, диверсифікації постачання нафти й газу. На цьому тлі навіть постають нові енергетичні альянси. Так, приміром, спільно про забезпечення себе й інших газом вирішили подбати три країни Східного Середземномор'я — Греція, Кіпр і Єгипет. Можливо, до цієї трійці долучиться ще й Ізраїль.  

Молдавські соціалісти, аби підняти собі рейтинґ популярності, мають намір напередодні виборів використати московську карту. І вибити цю карту вони збираються з рук своїх, здавалося б, соратників з лівого флангу – комуністів. Насправді проросійські партії в Молдові воюють не так зі своїми політичними опонентами, як між собою.   Володимир Путін, Зінаїда Гречана, Ігор Додон    

У Грузії набирає обертів глибока політична криза. Ще зовсім недавно урядова коаліція «Грузинська мрія» здавалася міцною як ніколи. А нині вона розвалюється на очах. Уряд один за одним полишають проґресивні міністри. Курс на європейську та євроатлантичну інтеґрацію опинився під загрозою.    

Будапешт цього тижня лихоманить від багатотисячних акцій протесту. Причина невдоволення мадярів пов'язана з наміром правоконсервативного уряду запровадити податок на Інтернет. Люди сприймають його не лише як зайвий тягар витрат, а й передовсім  як обмеження свободи спілкування і самовираження.