Угорське керівництво, наражаючись на чимраз суворішу критику Брюсселя через надмірний крен управо, чимраз успішніше знаходить підтримку з боку Москви. Минулого тижня Угорщина й Росія підписали угоду про співпрацю в галузі ядерної енергії.
Свої підписи під документом поставили президент Росії Володимир Путін і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий для цієї справи спеціально приїхав до Москви. Згідно з підписаною угодою, російська державна компанія «Росатом» візьме участь у розбудові атомної електростанції в місті Пакші. Окрім того Росія надасть кредити для фінансування робіт.
Чи можна стверджувати, що ця домовленість – суто бізнес й нічого політичного? Навряд чи, принаймні європейські експерти з великою часткою ймовірності припускають, що енергетична співпраця супроводжуватиметься політичним зближенням між двома країнами. Однією з підстав цієї тези можна вважати те, що під час візиту до Москви Віктор Орбан підтвердив прихильність Будапешту до суперечливого проекту російського газогону «Південний потік». Бо окрім усього, цей жест Угорщини зміцнює позиції Росії на переговорах з Європейською Комісією щодо правових питань, пов'язаних з реалізацією проекту.
Цілковито атомну російсько-мадярську атомну угоду не було оприлюднено , деякі тези документу відомі лише з усних заяв представників Росії та Угорщини. Відомо, наприклад, що «Росатом» зобов’язався побудувати в Пакші два нових енергоблоки з потужністю 1200 МВт кожен. Проект , вартість якого оцінюється в 10-12 млрд. євро, на 80 відсотків фінансуватиметься з російського кредиту. Ти не менше Пакська АЕС і надалі повністю залишиться у власності угорської держави . Конкретні умови кредиту ще будуть предметом подальших переговорів, відомо, що мадярська сторона наполягає на можливості віддавати борг упродовж 30 років.
Поки що відомі лише попередні терміни введення об’єктів в експлуатацію. Так перший енергоблок мав би запрацювати 2023 року. Згідно з повідомленням , будівництво реакторів на 40 відсотків здійснюватиметься угорськими компаніями. Угода також передбачає, що Росія забезпечуватиме АЕС паливом , дбатиме про захоронення відпрацьованих радіоактивних матеріалів, а також займатиметься технічним обслуговуванням нових блоків.
АЕС у Пакші – це єдина діюча атомна електростанція в Угорщині. Вона складається з чотирьох реакторів із загальною потужністю 2000 МВт. АЕС була побудована за радянським проектом, всі чотири реактора – типу ВВЕР-440. 10 жовтня 1983 був введений в експлуатацію перший енергоблок, енергоблок N4 був пущений в листопаді 1987 року. Нині атомна електростанція в Пакші забезпечує близько 42 відсотків загального виробництво електроенергії в Угорщині. Крайній термін експлуатації діючих енергоблоків завершується 2032-2037 роками. Тому будівництво нових блоків дозволить Угорщині не зменшити виробництво електроенергії, а на певний період навіть наростити її генерування. Водночас, будівництво нових блоків стане найбільшою інвестицією в угорську господарку за останні чверть століття.
Варто зазначити, що окрім пропозиції від «Росатому» Будапешту пропонували свої послуги в розбудові Пакської АЕС французька компанія Areva, японсько-американський концерн Westinghouse і південнокорейський – Kepco. Проте мадяри спокусилися саме російською пропозицією, оскільки вона передбачала, окрім всього, попереднє фінансування проекту.
Угоду з «Росатомом» ще має затвердити угорський парламент. Та з цим навряд чи виникнуть проблеми, враховуючи, що урядова коаліція на чолі з партією Fidesz під керівництвом прем’єра Орбана володіє двома третинами депутатських мандатів. Як сприйняла угорсько-російську атомну угоду опозиція? Не надто прихильно. Опозиціонери закинули уряду те, що угоду не було попередньо обговорено з ними, а візит Орбана до Росії та намір підписати документ взагалі трималися в таємниці до останнього дня. Але уряд Угорщини останнім часом узагалі не особливо зважає на думку опозиції.
Водночас варто визнати, що загалом мадярське суспільство не має якихось серйозних заперечень ні щодо розвитку атомної енергетики в країні загалом, ні щодо конкретної угоди зокрема. Всі розуміють, що побудова двох нових енергоблоків гарантуватиме Угорщині забезпечення відносно дешевою електроенергією на довгі роки. Тому навряд чи угода з «Росатомом» зашкодить урядовій партії Fidesz на наступних парламентських виборах, котрі пройдуть вже за три місяці. Радше навпаки, адже партія Віктора Орбана вважає одним зі своїх виборчих козирів успішні проекти, спрямовані на зниження цін на енергоносії для населення .
22.01.2014