Поки європейські держави сперечаються про збройне ембарґо щодо Сирії, Башар аль-Асад здобуває перемогу за перемогою. За минулі дні вірне йому військо, розвиваючи наступ, встановило контроль за більшою частиною країни. Це стало сюрпризом для багатьох міжнародних експертів, які пророкували сирійському режиму неминучу й порівняно швидку смерть. А тепер вже повстанський рух перебуває на межі існування. Чому так сталося? В чому помилилися експерти?

Смертоносні вихори в Оклахомі й Канзасі змушують учених-метеорологів з неймовірною інтенсивністю працювати над системою раннього попередження про торнадо. Існує висока ймовірність, що саме останні кліматичні зміни провокують торнадо. І тепер вони вступатимуть до свого смертоносного твісту щораз частіше.

Минулого тижня в Польщі випускники шкіл складали матуральні іспити. Дехто з них міг скласти тест з української мови, дехто — з білоруської, литовської чи кашубської. Це стосується учнів шкіл для відповідних національних меншин. Уряд ІІІ Речі Посполитої добре вивчив уроки міжнаціонального протистояння у ІІ Речі міжвоєнних часів. І нині намагається уникати тодішніх помилок, які вилилися у криваві протистояння.

Коли два місяці тому кіпрська держава погрожувала кавалерійськими наскоками на острівні банки, то найгучніше залементували «Ґвалт! Грабують!» російські вкладники.  Хоча паніка охопила не лише росіяни, а й країни, як їх називає Москва, «ближнього зарубіжжя». Переполошені мартини борулі з пострадянського простору кинулися «пробивати» можливості забрати свої «чесно зароблені» мільйони з пащі європейського Левіафана, яка от-от мала затраснутися.

Ледь не новітнім Нюрнберзьким процесом запахло в сучасній Німеччині. Німецьке відомство, що розслідує злочини націонал-соціалізму, почало попереднє розслідування щодо півсотні колишніх наглядачів концтабору Аушвітц. Кримінальне провадження щодо них стало можливим завдяки нещодавно запровадженим поправкам до карно-процесуального кодексу, які дозволяють засудити підозрюваного без необхідності доводити його персональну участь у вбивствах.

Корейська криза вже пройшла свою критичну точку. Грізну гримасу не вдасться тримати надто довго, от і в Пхеньяна вже втомилися мімічні м’язи. КНДР відводить свої ракети з бойових позицій.  

Економічна статистика з Греції читається як роман жахів Стівена Кінґа. Вже шість років країну спустошує економічна рецесія, безробіття піднялося до рекордних 27 відсотків. Закривають підприємства, звільняють людей, скорочують соціальні виплати. На вулицях перманентно проходять дефіляди протесту.

Нідерланди урочисто вшановують свого нового короля Віллема-Александра, колишнього принца Оранськоого. Таким чином вперше після 123-літньої перерви амстердамський трон посяде чоловік, монарх. Завдячувати цьому він повинен своїй матері – королеві Беатрікс, профілем котрої ми можемо милуватися на голландських євро-монетах.

З великим патосом президент Сербії Томіслав Ніколіч попросив вибачення за масакру в Сребрениці 1995 року. «Вклякаючи на коліна, прошу вибачення для Сербії за злочини, скоєні в Сребрениці», — промовив сербський очільник. Але в цьому випадку вартують уваги не так самі перепросини і навіть не їхній стиль, як особа, від котрої це перепрошення звучить.

Італійська політична сцена після виборів — це завжди захопливе видовище. Бо в інших західноєвропейських країнах як? Пройшли вибори, політичні сили оцінили свої втрати й здобутки, погомоніли, поторгувалися і сформували уряд. В Італії все завжди було набагато складніше. А цього року, то й взагалі — суцільне вавилонське різноголосся.