У Сполучених Штатах тривають акції протесту, що спалахнули після винесення виправдального вироку капітану поліції Даррену Вілсону. Тому самому полісменові, який у серпні цього року в місті Ферґюсон застрелив 18-річного афроамерканця Майкла Брауна. Велике журі присяжних визнало правоохоронця невинним. Що це? Провал американського правосуддя чи, може, навпаки — його велика звитяга?
Для того, щоб відповісти на це запитання, треба скрупульозно розглянути інцидент, зробити похвилинну (а може, й посекундну) часову розкладку подій того фатального дня — 9 серпня. Коло цього, власне, і працювали три місяці слідчі органи під пильним наглядом федеральних уповноважених, адміністрації президента та численних представників громадськості.
Остаточний вердикт щодо справи Даррена Вілсона мало винести велике журі присяжних. Вони мали вирішити, чи достить є доказів для висунення офіцеру звинувачень і якщо так, то за якими статтями його належить звинуватити. У журі присяжних було дев'ятеро білих громадян і троє афроамериканців.
Присяжним надали зібрані докази, вони отримали санкцію викликати в суд будь-яких свідків, включно зі слідчими й самим Вілсоном. Хоча зазвичай на цій стадії розслідування обвинуваченого не допитують перед присяжними. Але офіцер дав свою згоду, і його допитали в суді.
То що ж саме було встановлено? Це дуже детально описали журналісти газети The New York Times. Згідно з їхнім дослідженням, о 11:54, 9 серпня Майкл Браун і його друг Доріан Джонсон (який згодом став головним свідком) вийшли з місцевої крамнички Ferguson Market and Liquor. І не просто вийшли, а прихопили зі собою пачку цигарок, навіть не думаючи за них заплатити. Власник закладу, намагаючись перешкодити злодійству, кинувся їм навперейми, але що він міг вдіяти проти двох здорованів. Наприклад, Браун попри юний вік мав 193 сантиметрів зросту і 132 кілограми ваги. Невеликого на зріст власника крамниці від відкинув убік як пір'їнку, і цей інцидент зафільмувала камера внутрішнього спостереження.
Знахабнілі юнаки навіть не думали тікати чи принаймні поводитися так, щоб не привертати уваги. Вони гонорово прямували серединою проїжджої частини вулиці Canfield Drive.
О 12:01 їх зауважив полісмен Даррен Вілсон, який рухався їм назустріч у поліційній машині. Тобто уявіть собі ситуацію: ви щойно вчинили крадіжку в крамниці, ви нахабно йдете проїжджою частиною, на вас їде поліційне авто — а вам байдуже. Чи можна вас вважати законослухняним? Питання риторичне.
Вілсон, який у машині був сам, гукнув через опущене вікно до юнаків, щоб ті принаймні зійшли з проїжджої частини на пішохідну доріжку. Даючи згодом свідчення, полісмен повідомив: «Водночас я зауважив, що Браун підходить під опис злодюжки, переданий з крамниці».
О 12:02 правоохоронець повідомив про це диспетчеру і перегородив шлях підозрюваним своєю машиною. Між Брауном і полісменом, що перебував й далі в авті, зав'язалася сварка.
Як розказали Вілсон та один зі свідків, Браун вдарив офіцера в обличчя через прочинене вікно автівки, а потім намагався заволодіти його пістолетом. Полісмен встиг вихопити пістолет і здійснити два постріли. Одна з куль поранила нападника в руку.
Інший свідок, згаданий Доріан Джонсон, звісно, переконує, що його друг не перейшов жодної загальновстановленої межі у спілкуванні з представником закону. Він стверджує, що Браун не наближався до авта й не бив офіцера. Що він побіг геть, щойно полісмен відкрив стрілянину, а офіцер Вілсон вийшов з машини і побіг за ним. Потім, зі слів Джонсона, Браун зупинився і повернувся до полісмена, той теж зупинився.
Описуючи дальші події, більшість свідків і сам правоохоронець стверджують, що Браун з криками кинувся у на офіцера, після чого той, з мотивів самозахисту, і застрелив нападника. Проте були й свідки (передовсім Джонсон), які наполягають, що Браун ні на кого не кидався, а стояв з піднятими руками.
Крім свідчення свідків, є ще й інші докази, «які не вміють брехати». Те, що Браун все ж влізав у вікно поліційної машини, неспростовно доводилося тим, що і кров, і мікрочастинки з тіла Брауна (з'ясовано після ДНК-експеризи) виявилися на внутрішній частині дверцят. Кров Брауна виявили теж на лівій штанині однострою Вілсона, на його зброї і на сорочці.
Окрім того, характер рани великого пальця Брауна говорив про влучення з близької відстані. Ще одна куля застрягла у дверцятах авта.
Те, що Браун завдав удару по обличчі полісмена, доводять результати медичного огляду Вілсона одразу ж після інциденту. Сліди рукапашної боротьби виявлено й на тілі самого Брауна під час автопсії.
Що ще з'ясували експерти-криміналісти? Зокрема те, що Браун таки кинувся на правоохоронця перед тим, як отримав фатальну кулю. Про це можна стверджувати на тій підставі, що тіло Брауна лежало на 25 футів ближче до місця, де стояв полісмен, ніж сліди Браунової крові з рани великого пальця руки, яка крапала на тому місці, де він зупинився.
P.S. У понеділок, після проголошення вердикту великого журі присяжних, натовп невдоволених у Ферґюсоні кинувся громити місцеві магазини. І першим об'єктом, що став жертвою мародерів, був той самий Ferguson Market and Liquor. Така собі «справедлива» відплата за те, що власник крамнички повідомив у поліцію про крадіжку, вчинену Майклом Брауном.
27.11.2014